Приїхали ми до родичів на відпочинок. Вони давно на нас чекали, все запрошували, але їхати далеко в іншу область, тому не могли ніяк зібратися. Аж тут випала така нагода.
Ми набрали різних подарунків і вирушили. Приїхали, обнялися, сіли відразу за стіл. Сім’я у них велика, дітей багато і кіт. Мені відразу пояснили, що це член сім’ї.
Томас з великих порід, важить він кіл 10 не менше, їсть ще більше. Коли сиділи на вулиці за столом, то господиня кинула йому великий шмат м’яса зі столу.
Ну, я уваги не звернула, адже часто теж так роблю, на столі всього достатньо, чому б і не порадувати котика.
Але далі гірше. Ми пішли на прогулянку я кота понесли з собою. А коли мій син намагався з ним гратися, то його різко попросили не чіпати кота.
Дитині 3 роки, він мало розуміє, але не хотів його образити. Про те, що в цій сім’ї особливе відношення до котів я ще розуміла відразу, але ж не на стільки. Після обіду діти вклалися спати, Томас теж.
А коли дитина прокинулася, то сказали не галасувати, то Том спить. Чесно кажучи мені це було дико, бо в нас теж приватний сектор, теж є коти, ми теж їх годуємо і гладимо, іноді миємо, але щоб окрему кімнату йому, це перебір здається.
Ввечері ми сіли за великий екран дивиться фільм, мене одразу попередили де сідати не треба. Через хвилин 10 після того як ми вмістилися, заходить Том, поважною ходою йде до крісла і всаджує туди свою п’яту мохнату точку.
Все було б добре, але на самому цікавому місці він як завершить, глава їх сімейства підбігає, перевертає його на інший бік, але та, щоб той телевізор бачив, заспокоює. На моє німе питання, відповів що той бік залежав, йому стало не зручно.
Тепер от хочу спитати, хоч розумію що не моя справа це, а точно таке поводження до кота це нормально?