Мене дратує вагітна колега…
В одному кабінеті працює 5 чоловік і одна вагітна, нехай буде здорова, і вона, і дитина, правда, без сарказму.
Але майбутня матуся вже всіх дістала. Перше: не користуйтеся духами, ну ок токсикоз, приймаємо.
Друге – приберіть кавоварку і не пийте кави в кабінеті, її нудить, їжте в коридорі.
Вона постійно хоче спати і не встигає робити свій фронт роботи, а й віддавати не хоче, тому що менше отримає ЗП.
По можливості ми допомагаємо, але зараз йде запара, тому ми свою роботу не завжди встигаємо робити, і залишаємося після роботи або беремо роботу на будинок.
На що вагітна ображається і просить взяти і її частину роботи, а коли їй відмовляєш, каже: «Я ж вагітна, мені не можна відмовляти».
А те, що я буду сидіти до першої години або двох ночі її не цікавить. А коли я їй сказала, що о 23:00 я її бачила онлайн в соц. мережах і вона могла взяти роботу додому і доробити, то вона образилася. Сказала, що вдома вона відпочиває. Добре виходить – на роботі не працює, вдома відпочиває. Але їсти треба в коридорі або їсти ті продукти, які їй не пахнуть.
Я все розумію, але комфорт їй забезпечувати повинен чоловік, а не колеги.
Причому ми не їмо сильно пахнущі продукти, але огірки, м’ясо, каша не так сильно і пахнуть. До нас з іншого відділу дівчина принесла звіти і вона користується парфумами, так наша королева півдня стогнала, що ми повинні самі бігати за звітами, а то приходять надушені, а тут вагітна.
Ось це реально розлютило. Ми їй відповіли, що ніхто не повинен їй, м’яко стелити, і ми з розумінням ставимося і не користуємося духами, але з іншого кабінету ніхто не повинен дізнаватися, чи є у неї токсикоз і на що її нудить. Образилася.
Є велике бажання завтра взяти улюблені парфуми на роботу і скористатися ними по-повній.
У двері подзвонили. Марина в цей час готувала святкову вечерю та чекала на гостей, батьків…
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним…
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села. Машину свою залишив…
- Ну що, матусю, готові зустрітися з татком? - посміхнулася медсестра, передаючи мені туго загорнутий…
Зима в розпалі, за вікном сіре низьке небо, з якого сиплеться дрібна снігова крихта. Валентина…
- Відклади молоко, дочко, не наскребла, - зітхнула старенька біля каси. Касирка мовчки сплатила товар…