Скільки доріг любові мною було пройдено, озирнувшись назад розуміючи, що нічого не коштувало моїх почуттів і нервів.
З 14 років я була дуже волелюбною дитиною, і ось коли я закохувалася, за спиною з’являлися крила, які змушували мене робити будь-яку роботу, але варто було мені обламати крила, я тут же перетворювалася в сущого диявола, з купою непотрібних проблем.
Зустрічалася я з багатьма хлопцями, тільки свого віку, напевно я розуміла що все таки з ними буде про що спілкуватися.
Час минав і мені вже виповнилося 20 років, я ж знову залишалася в пошуках своєї половинки.
Скільки до цього віку я пройшла шляхів кохання не описати. Мене обманювали, зраджували, принижували, але я вміла встати з колін і обтруситися, я завжди вірила що все одно знайдеться людина, яка залишиться зі мною на все життя, хоч після цих зрад важко в це повірити.
Завжди потрібно вірити що щастя робиться тільки твоїми руками, і варто тільки повірити в себе, все встане на свої місця.
Вір в себе і свою мрію, не оглядайся назад і йди тільки вперед, і тільки тоді все встане в потрібне русло. Адже на шляху до щастя, потрібно подолати безліч важких шляхів.
Я відкладала гроші роками. Збирати я почала з того часу, як Ася пішла в п'ятий…
— Ти що, серйозно? Ти запросив їх усіх? — Інна стояла посеред кухні з телефоном…
У суботу ми приїхали на дачу раніше, ніж зазвичай, і я ще від хвіртки почула…
Ховали Сергія Миколайовича у п'ятницю. Ранок видався похмурим, без жодного променя. Небо висіло низько-низько, наче…
Ганна вимкнула двигун і кілька секунд сиділа нерухомо, дивлячись на знайомий під'їзд. П'ятниця, сьома година…
Марина сиділа на краю дивана і рахувала вдихи, щоб не зірватися. У спальні — валіза…