Мені 29 років, заробляю 17 тис грн і я маю відносини на відстані. Ігор каже, що якщо жити разом то повинна переїхати в його місто

Зустрічаємося з хлопцем 4 місяці. Відносини у нас на відстані, ми живемо в різних містах. Бачимося на вихідних кожні два тижні плюс щоденні дзвінки і листування в соціальних мережах.

Це мій перший досвід таких відносин, його я кохаю, мені з ним добре, але дуже мало спільного часу і це засмучує.

Ми обидва розуміємо, що для збереження відносин потрібен буде переїзд. До слова ми вже дорослі, нам по 29 років.

Я перша торкнулася теми спільного майбутнього, бо вона мене хвилювала, я відчувала невизначеність.

Він через роботу переїхати в моє місто не зможе і єдиний варіант мій переїзд до нього.

Мені теж доведеться звільнитися, але мені не складно буде знайти роботу і в столиці, плюс я знімаю житло.

Єдине що мене засмучує це те, що всі друзі і звичне життя залишаться в іншому місті. Я озвучила, що вважаю, що більше пів року відносини на відстані не виживають в моєму розумінні і особисто для мене.

Він живе з мамою і запропонував знімати квартиру, якщо я переїду в його місто. Після цієї розмови він більше тему не піднімав.

Пів року буде в січні, але якщо ми будемо планувати спільно жити вже в грудні мені треба вирішити багато питань (звільниться з роботи, розірвати контракт на оренду квартири і тп), тобто попередньо мені потрібно знати про наші спільні плани.

І я хочу знову прямо проговорити про переїзд і запитати чи готовий він. Але я переживаю, що це буде дуже нав’язливо з мого боку, адже такі речі часто чоловіча ініціатива, тим більше один раз я вже говорила на цю тему. Але з його боку ініціативи немає. Як бути в такій ситуації? Допоможіть порадою.