Вийшла заміж вдруге, коли дочці було 6 років. У чоловіка сім’ї до цього не було. Він мій ровесник, нам по 32 роки.
З першим чоловіком ми з дочкою не спілкуємося, він нам не допомагає і ніколи не прагнув цього робити. Все було відносно спокійно, правда, намагався іноді виховувати нас обох, і сварки були. Дочка моя ніколи не огризалася, якщо її хтось образить, тільки мовчки плаче.
Зараз проблема ось у чому. Доньці вже 9 років і вітчим практично не спілкується з нею. Тільки й чути, що критика, постійно зауваження на її адресу, якісь невдоволення її поведінкою. Намагалася з ним спокійно поговорити – стверджує, що вона сама не спілкується з ним.
Я йому пояснюю, що дітей виховують не тільки мораллю, їм спілкування і ласка потрібна, але у нього наче холодність до неї. І причин для цього немає ніяких.
Ми живемо в одній кімнаті, що накладає деякі обмеження в спілкуванні. Буває, ми з чоловіком заговоримо про щось пошепки, дочка подивиться в нашу сторону, відволікаючись від свого заняття, і чоловік відразу робить їй зауваження, кажучи: «як ворона слухає, як ніби з нею розмовляють!».
Мене це засмучує і турбує. Не можу зрозуміти, чому і звідки у нього така жорстокість до дитини?
Звичайно, вона його не назве батьком, як він хотів, з такими-то образами. Не можу розібратися, що мені робити: і чоловіка люблю і доньку, у неї окрім мене нікого немає.
Після нашої сварки з ним, коли я за неї заступилася (вона підкидала маленький м’ячик і, як і слід було очікувати, він вилетів з її рук), так він з такою злістю гримнув, жбурнув цей м’яч, як ніби сам дитиною так не робив. Начебто дорослий чоловік, а такту практично немає.
Я тоді заступилася за доньку, що він перегнув палицю, ну така дурниця цей м’яч, навіщо так гримати було. Він з тих пір з нею тільки вітається і все. І бубонить щось роздратовано, коли йому щось в черговий раз не подобається.
Дайте пораду. Сил немає, так переживаю. Може, він мене вже розлюбив, що так ставиться до моєї дочки? Зауважу, що я місяць як не працюю – звільнили, сиджу вдома. Може, це теж грає роль?
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…