Привіт, шановні читачі. Я перебуваю на пенсії. Вирішила поділитися своїм “наболілим”. Є у мене дочка і два сини. Старший син і дочка вже обзавелися своїми сім’ями, молодшому 17 років.
Якщо старший син і дочка нормально пережили період дорослішання, то молодшого прямо “несе”.
Захворів справжньою любовною гарячкою. Зустрічається з жінкою на 5 років старшою за нього самого. Вчитися став за залишковим принципом. Каже, що вступить до вузу і все, а золота медаль йому не потрібна.
Ми живемо у приватному будинку, працювати доводиться багато. Тільки городу 12 соток. Так якщо останні два роки город практично повністю був на молодшому, то тепер його і не заженеш туди – переоре навесні культиватором і впорався. А перегній, розсада, теплиця? Сама тягну.
Все ходить до своєї коханої. Вона вже працює, живе в квартирі. А останній місяць так взагалі майже кожен день у неї ночує.
Таке відчуття, що син зі мною і не живе – хіба що речі до неї не перевіз. Чим може пацан зацікавити жінку? У неї і робота, і житло …
Та тільки молодий він ще. Що буде якщо в армію піде? Вона ж його не дочекається – серце йому розіб’є.
Син на неї всі свої заощадження вже витратив. Всі гроші, які збирав на машину – спустив на неї.
Скільки разів намагалася з сином поговорити, втовкмачити, що вона награється з ним – і кине. Не знаю, не лежить до неї душа.
Як пояснити синові, що потрібно шукати рівню?
