Моє особисте життя – це одна суцільна проблема. Мені 33 роки, а нормального чоловіка так і не було … Ну не знаю, може сама винна, що притягую таких людей.
У мене було всього троє чоловіків. У всіх трьох випадках справа ледь не доходила до весілля. Хоча було б набагато гірше, якби я зв’язала себе узами шлюбу з одним з таких людей.
З першим чоловіком познайомилася в кафе. Він підсів, пригостив яблучним штруделем і чаєм. Зав’язалася розмова і понеслося. Зустрічалися майже рік. Це був жахливий рік. Я спостерігала за тим, як він спивався. І в стані сп’яніння він анітрохи не відрізнявся від свині. Хоч і любила його, але не витримала – пішла.
Вдруге чоловік виявився із одружених. А я в його житті була навіть не під номером 2. Ви не повірите, але цей пройдисвіт встигав зустрічатися ще з двома жінками. І адже як вміло пудрив мізки, негідник!
Треті за рахунком серйозні відносини стали найбільш тривалими, але і найважчими. З усіх боків позитивний чоловік, якщо не брати до уваги того, що позитивним він був тільки на людях.
Удома він був справжнім тираном і маніпулятором. Я його боялася до божевілля. Для мене ці відносини стали найбільш руйнівними. Всерйоз задумалася про те, щоб взяти гріх на душу. Але бог милував – пішла відносно спокійно.
Моє життя схоже на низькобюджетний серіал з дурним сюжетом і поганим кінцем. Погано лише те, що я – головна героїня цього ситкому.
