Мої батьки не сприймають мій вибір професії

Зараз я закінчую університет за спеціальністю «Мікробіологія». Навчання мене захоплює і дуже надихає. Ті знання, які я отримую там, це як ковток свіжого повітря.

Спочатку я вступила на платне, але в першому семестрі мене перевели на бюджет. Я неймовірно пишаюся собою і тим, чим я можу поділитися, якщо хтось і справді зацікавлений у цій темі і розпитують мене з цікавістю.

Але мої рідні не сприймають серйозно мене і такого роду професію. До речі, практично всі мої близькі родичі вивчилися на бухгалтерів, менеджерів тощо. Коли я повідомила про свій намір, піти на спеціальність, яка мало в кого на слуху, то реакція була неоднозначною.

Наразі я закінчую бакалавр, а мої рідні навіть не знають назви моєї спеціальності. Вони мене не особливо підтримують і ставляться скептично. Коли розмова стосується таких тем і мені є що сказати з професійної точки зору, мене ніхто не слухає і тільки відмахуються. Їх тішить лише те, що не довелося платити за навчання. Коли я вступила на платне, мені проїли весь мозок, що «краще пішла б на юриста».

Від цього підривається віра в себе і зникає прагнення вчитися далі. З одного боку, я їх розумію. Незвіданість завжди лякає, але краще спробувати і зрозуміти, що це не твоє, ніж вивчитися там «де тобі сказали», отримувати хорошу стабільну зарплату, але не горіти своєю справою. Я вірю, що я зможу досягти багато чого, адже маю величезне бажання і потяг до цього.

Вони навіть не приховують, що не схвалюють мій вибір і не ставляться до нього серйозно. Нині дуже мало людей, які йдуть до вищих навчальних закладів за спеціальністю, яка їм до вподоби. А в мене все бажання відбиває один їх погляд, коли я намагаюся щось пояснити. Мені дуже боляче від їхньої байдужості, вони таки не чужі люди, і хочеться їх схвалення.

Я почуваюся певним покидьком суспільства, і іноді приходять думки, що я зробила величезну помилку. Вони вбивають мене думкою, що багато чого я не зможу досягти і великих грошей там не зароблю. Що це все не перспективно та дуже поверхнево.

Не знаю, що мені робити: чи йти вчитися далі, чи відкинути цю витівку і почати займатися тим, де я зможу добре заробляти.