Моїй майбутній свекрусі стільки років, але поводиться вона, як дитина

Не можу вже терпіти. Ходжу в гості до хлопця, зустрічаємось 3 роки, поки вчимося в університеті, не живемо разом.

У моїх батьків менший дохід, ще й на трьох дітей, але живемо ми чудово, багато на чому економимо, тому у нас і квартири, і машини, і приватний будинок, красивий із сучасними меблями.

У хлопця ж в сім’ї він єдина дитина, але вони тринькають всі гроші: живуть у будинку без ремонту, у них постійно брудно, його мама не прибирає, хоча вона безробітна.

Готує вона лише м’ясо, то смажить, то запікає, каже, що від цього втомлюється, а важить вона вже 100 кг. На їжу в них йде щодня мінімальна зарплата людей. Я просила її економити, говорила, що все від жінки в сім’ї залежить, а вона може пошити сукню, витратити гроші і потім жодного разу її не одягнути. Дуже марнотратна жінка.

При цьому вони сину не допомагають, кажуть грошей немає. Хоча телефони собі за 1000 доларів купують, а хлопець мій зі стареньким ходить. Працює він на батька, проте отримує у 15 разів меншу зарплату.

Як бути та що можна зробити в такій ситуації? Мені дуже шкода її чоловіка та сина, вони працюють, а вона ходить по салонах та лише витрачає гроші. Я заробляю гроші самостійно, моя мама теж, і ми не витрачаємо стільки.

Мамі хлопця 45 років, а готувати нічого крім м’яса вона не вміє. Ну як так жити можна, адже від цього страждає її чоловік і син. Ні квартиру йому не куплять, нічого, все взагалі проїдається. Я вже сміюся з того, що я прибираю у хлопця в кімнаті і вимикаю світло для економії, але ж це не вихід. Я 3 рази на тиждень буваю у них.

Тато його був красенем, але вже теж важить 120 кг, тому що дружина годує їх усім шкідливим. Моїй майбутній свекрусі стільки років, але поводиться вона, як дитина.

До цього з ними жила її мама, але її не стало декілька років тому: по дому все робила вона та за городом слідкувала, зараз усе закинули і все купується, хоча ж можна виростити самостійно.

У моєї родини 2 дачі, і мама моя з татом на них працюють, хоча мамі 50 років. Хлопця люблю і він мене, але мені хотілося б, щоб його батьки думали не тільки про себе. Говорила з ними, вони кажуть: «потім допомагатимемо, потім буде все йому». Але коли прийде це потім.

Нам по 22 роки, я теж допомагаю в їхньому бізнесі, у той час, як його мама лежить і їй вічно погано, усі 3 роки. Я їй, що не раджу, вона мені каже: ну я ж не знаю, при цьому нічого не вчить, не читає.

 

Related Post