Я люблю своїх батьків і завжди вважала їх за приклад для себе. Відносини між мамою та татом завжди були чудовими, здавалося, що вони закохані, як і в молодості. Я вважала нашу сім’ю ідеальною та щасливою.
І ось нещодавно мої батьки просто шокували мене. За вечерею вони сказали, що хочуть поговорити зі мною серйозно. Тоді я подумала, що я десь завинила, і мені читатимуть нотації.
Почала вже вигадувати виправдання. Тільки ось розмова пішла про інше. Мої батьки сказали мені, що вирішили завести ще дитину. Уявляєте, вони хочуть народити мені братика.
Я просто здивована. Вони що, збожеволіли? Які діти? Вони ж старі! Їм уже за 40 років. Як вони собі це уявляють? Хіба я просила братика? Навіть якщо вони захотіли ще дитину, то чому не хотіли цього зробити раніше? Чому не народили 10 років тому? Чому зараз?
Я просто не знаю, як реагувати. Мені 22 роки, а мама народжуватиме. Це жах. Як уявімо, відреагують мої друзі. Що вони подумають про маму з татом. Друзі будуть сміятися з мене. Який сором.
Я не зможу вийти спокійно, всі дивитимуться на мене, і показуватимуть пальцем. Моя стара мати буде в положенні, ходити з величезним животом, а потім, гуляти з коляскою. Я ж буду няньчити маленьку дитину.
Я не хочу цього, він нам не потрібний. Я не просила жодних братиків та сестричок. Мені добре бути єдиною дитиною. І добре б, якщо вони народили цього малюка, коли я була маленька, так ні, їм закортіло зараз.
Батьки надумалися завести дитину у 40 років. Хто народжує у такому віці? Їм що захотілося пригод? Нічим зайнятися? Нехай знайдуть собі якесь хобі і розважаються. Чому треба народжувати дітей? Це не є нормально. Я не зможу змиритись із цим.
Як мама з татом собі це уявляють? Чому вони вирішили, що я полюблю їхню дитину? Вони що думають, що я дбатиму про нього? Навіщо мені це все? Я не хочу витрачати свою молодість на виховання їхньої дитини.
Мені про кар’єру треба думати, а не про пелюшки. Навіть не збираюся брати участь у цьому. Мені здається, що батьки роблять помилку. Я все вирішила, і моє рішення не підлягає обговоренню.
За вечерею наступного дня сказала батькам, що це погана ідея, що не бажаю косих поглядів та не хочу червоніти перед друзями. А батьки назвали мене егоїсткою та посварили. Наче маленьку. Хто з нас ще егоїст.
Як переконати батьків? Як пояснити їм, що не треба заводити ще одну дитину? Я проти, і не погоджуся ні за що.