Перший чоловік був мовчазний і нудний. Любив ходити по гриби і на рибалку, волів усамітнення зі мною та з комп’ютером. Дивний, бо не був старий, а ще молодий хлопець. Хоча мені спочатку подобалося, що він інтроверт, а потім набридло.
Ще, бувши у першому шлюбі, почала шукати заміну цьому мовчуну, але розлучатися не поспішала. А що як нікого не знайдеться, і я залишусь сама? У мене пересічна зовнішність і повненька я. Оцінюю себе об’єктивно. Шукала хлопця по соцмережах та сайтам знайомств нашого міста. Хотілося хоча б спілкування. Знайшовся такий балакучий, який смішив мене постійно. Відчуваю, що починаю закохуватися. А він мені вже в коханні зізнається.
Мене, правда, турбували його численні подружки на його особистій сторінці. Усі такі красуні! Придивилася, безліч фоток фейкові. Надто вже голлівудська зовнішність. Я й заспокоїлася. Тим більше він почав кликати мене на побачення. Перше, друге побачення, і я вже втратила голову. Твердо вирішила розлучитися. Перший чоловік навіть проти не був. Сказав, що все давно вже підозрював, і не заважатиме моєму подальшому особистому життю. Дуже спокійно розлучилися. Дітей не народжували, тож ще й швидко.
І ось я вдруге одружена. Причому день весілля випав на мій ювілей у 30 років. Медовий місяць був просто супер. Не треба було навіть нікуди їхати на відпочинок. Ми один одного з обіймів не відпускали. Але почалися будні. Робота, будинок, чергова котлета на вечерю. Чоловік занудьгував, почав вимагати свят, гостей та запрошень. І ось тут я зрозуміла, як мало знаю я чоловіка.
Я помітила, що в компаніях він фліртує з усіма дівчатами, які його оточують: одній очима блимає, для іншої мандарин почистить і простягає його так, ніби серце вийняв і подарував. Всім обов’язково ручку поцілує при зустрічі та на прощання, зробить комплімент (особливо злить, що він говорить про гарну фігуру). Гості розходяться, і я влаштовую чоловікові скандал за його флірти. Спочатку це було просто бурчання із мого боку, а тепер до крику доходить.
І якби тільки це. Він «пожирає очима» жіночі ніжки (хто у короткій спідниці) або груди у глибокому декольте. Причому, не соромлячись мене. Або забуває, що я поруч і біжить на балкон з якоюсь самотньою дамою. Хоча щойно там був. Мовляв, скласти компанію. А сам їй на вушко щось шепоче із пристрастю, а на мене поглядає.
Він досі не видалив себе із сайту знайомств та спілкується зі своїми старими подружками. Говорить, що це просто дружба. Я почала ловити себе на тому, що постійно риюся у нього на сторінках в інтернеті та в телефоні. Я засмучуюсь, якщо він не бере трубку або пізно приходить додому. Почалася якась параноя. Навіть уві сні мені сниться, що чоловік мені зраджує. Прокидаюся зі сльозами.
Замість того, щоб чоловік у чомусь покаявся і вибачився, він жартує з мене і не перестає фліртувати. Я вже гостей не хочу додому кликати та ходити до когось немає бажання. Не можу все це бачити. Найцікавіше, що крім цього флірту чоловіка нема в чому дорікнути. Він не закриває профілі. У нього завжди є алібі, де і з ким він був, навіть якщо трубку не брав, тобто, в зрадах не спійманий. Але, як тільки при мені бачить гарненьку дівчину, цокає язиком і зітхає: «Ну чому ж я одружений? Такі персики поряд ходять!». У такі моменти мені дуже прикро.
Я не розумію, чому йому подобається мене доводити? Для чого він так робить? Іноді з гіркотою в душі згадую свого колишнього чоловіка, для якого я була єдиною. Він навіть не дивився ні на кого. Мені здається, якщо мій нинішній чоловік мені хоч раз змінить, я цього не переживу! Розлучуся точно. Але зараз немає такого приводу, а нерви у мене повністю розхитані.
Що мені робити? Він не може заспокоїтися.
