Чи варто сходитися після розриву відносин?
Зустрічалася з хлопцем три роки. Спочатку все було здорово, закохалася, рожеві окуляри немов прикипіли до очей.
Через деякий час настав перша невеличка “криза”. Пелена закоханості стала спадати, очі відкрилися на різні недоліки, ідеальними відносинами вже і не пахло.
В результаті накопичилися образи, душили нерозуміння, і мій – колись принц – став героєм чужого роману.
Вірніше, я вирішила, що пора розлучитися. Як зараз модно говорити: позбутися від токсичних відносин.
Після розриву він почав писати і телефонувати. Акуратно, не наполягаючи.
Став робити невеличкі сюрпризи, які давно перестав, залишати подарунки і записки в поштовій скриньці і під дверима.
Все нібито почалося заново: залицяння, розмови, походи в кіно. Почав нагадувати мені того веселого і доброго хлопця, в якого я колись закохалася.
Невже чоловіків потрібно тримати в постійному стресі, щоб вони робили щось хороше для жінок?
Чому не можна вести себе нормально завжди, а не тільки тоді, коли “смажений півень клюне”?
Тепер, звичайно, шкода, думаю, як йому сумно і самотньо без мене, але в той же час боюся, що через деякий час тяганина з розставанням повториться.
Адже не дарма є вираз: “В одну ріку не можна увійти двічі”. Або щотижня з ним розлучатися, щоб не розслаблявся?
