– Мамо, так дивно: я зайшов за Лізою, хотів покликати її погуляти, а там якась тітка двері відчинили та сказала, що Ліза тут більше не живе, — розповів засмучений син.
З сусідами навпроти ми спілкувалися. Підвезти, машину прикурити, сантехніка впустити… Звичайні добросусідські стосунки.
У нас син і дочка, у них дві дівчинки, старша, та молодша, Ліза, з нашим сином дружить. Жінка якась… Ліза більше не живе… Дивно! Машина сусіда у дворі, начебто ніхто не переїжджав. Не бачила принаймні.
Сусідці написала, спитала, що трапилося. Вона мені зателефонувала. Її чоловік після двадцяти років шлюбу втомився з нею жити!
Знайшов молоду дівчину і робитиме їй сина, раз дружина тільки дівок плодити вміє і в сорок років не хоче більше дітей!
– Я з дівчатами у мами, розлучення буде, квартиру поділю. Поки нехай живуть, тварюки! – сказала сусідка.
Потім побачила сусіда та його «тітку»: струнка, років двадцяти п’яти, вся в віях і бровах, вираз обличчя гидливий.
Сусід на весь двір вихвалявся, що поміняв стару товсту дружину, на молоду, красиву і струнку, і всім радить так вчинити.
Двадцять років шлюбу! Діти! Дівчатка! Ну, і що тепер?
Старшій дев’ятнадцять, навчається, підробляє. Ліза нині першокласниця, як мій син. І так просто проміняти сім’ю на це губно-війкове опудало? Фу!
З сусідом вітатись перестала. Чоловік від нього теж сахатися почав; як зустрінуться на стоянці, так сусід починав хвалити «молоде м’ясо», розповідав про нічні успіхи. Бридко так, слів немає!
Кілька місяців сусід прожив у квартирі із цією молодухою. Потім вони з’їхали, сусідка та доньки повернулися, мама з ними.
Мати квартиру продала, викупили частку сусіда, тож повернулися разом. Все, ну майже все, повернулося на круги своя: син забігає за Лізою, пропадає у них у гостях, чи грається з нею в приставку у нас удома.
– На дитину чекають, уявляєш, — нещодавно сказала сусідка, — на УЗД ходили, дівка буде. Так йому і треба!
– Іпотеку взяв, одружився з нею, на дівчинку чекає. Нехай ще раз потім пробують, хай знову дівка буде! А ще, щоб ця жаба розповніла!
Зрозуміло, що сусідка зла. Вона колишнього та його жабу різними словами поганими називає. Я б теж обзивалася, якби чоловік пішов від мене після двадцяти років шлюбу!
От виродок! Сина він захотів, струнку дружину захотів! Сам колобок на ніжках, це його не бентежить, принц же!
Дівчатка знати батька не хочуть. Старша його посилає, коли він дзвонить. Ліза каже, що тата більше не любить, його зла відьма зачарувала, він теж злим став.
Козел звичайний! Нічого, сусідка ще молода, видамо її заміж за нормального чоловіка! А цей козел, нехай насолоджується життям зі своєю жабою! Зоопарк якийсь, а не родина! Ви не знаходите?
