Мені 32, я після народження другої дитини я набрала до своєї зайвої ваги ще десяток кілограмів. І весь час мрію змінити свій раціон (знаю про дієти і правильне харчування майже все), але як зачарована побачивши солодкого я геть-чисто забуваю про дані самій собі обіцянки. Можу цілий день без зупинки кожні пів години пити чай із солодким.
Мій чоловік зовсім не переживає про те, що я набрала вагу, вважає, що мені не потрібно худнути (не ревнивий, впевнений у собі, любить мене дуже) і мені якось спокійно, але я засмучена і періодично депресую з цього приводу.
Щодо коханців. Я цікава жінка, виглядаю молодшою за свої роки, постать пропорційна, але чоловіки (ті, які мені подобаються) не звертають на мене уваги, з чого я роблю висновок, що мені потрібно схуднути. Але з іншого боку, я спроби залицянь інших чоловіків відрізаю на корені, загалом патологічно вірна дружина. Це до речі тим, хто вважає, що коханці вирішують усі проблеми.
Я вище сказала, що зі сказаного роблю висновок, що мені потрібно схуднути, але це не зовсім так: я і сама люблю, коли я струнка, одразу стаю щасливою та впевненою у собі. Загалом мені здається, що це апатія.
У мене 4-та стадія ожиріння, я налякана, але не знаю, як зупинитися. Начебто все перепробувала, навіть шкідливі БАДи, але віз і нині там. Хочеться вірити в диво, прокинутися від жахливого сну. Іноді уявляю, що мій живіт на блискавці розстебну, зніму з себе цей страшний маскарадний костюм, розсміюся і зітхну з полегшенням.
Хочеться, щоб люди помолилися про моє лікування від ожиріння раз і назавжди. Давайте щодня, перед сніданком, яким би солодким він не був, молитимемося про те, щоб такі, як я, впоралися зі своєю обжерливістю і стали стрункими. Адже так приємно, коли нас оточують здорові, красиві, стрункі, впевнені в собі, самодостатні люди, що світяться.
За місяць Новий рік, тому наостанок хочеться від щирого серця побажати всім вам, дорогі читачі цього сайту, хорошого року. Здорового, успішного та щасливого вам року.
Дочка щонайменше раз на місяць приходить, щоб поплакатися мені в коліна про своє складне сімейне…
Мама відмовляється нормально сприймати реальність. Я їй кажу, що хочу стати на ноги, щоб у…
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…