Нова квартира. Вікторія про таке не могла й мріяти. Та й від кого? Від батька, якого вона мало пам’ятала, але який пам’ятав її

З дитинства Віку оточували люди, які вимагали від неї повної віддачі часу та сил. Нескінченні вчителі співу та гри на скрипці. Викладачі в інституті вважають, що вона дуже талановита, а отже, має присвячувати все життя профільному предмету. І мати, яка ніколи не підтримувала прагнення рідної доньки.

Насправді Віку не цікавили ні наука, ні співи, ні музика. Але через постійний тиск у дівчинки були хороші результати з усіх предметів. Через це у неї з’явилося багато комплексів.

Спілкування з однолітками давалося погано, друзів у неї мало було. А коли у старшокласниць зазвичай з’являються перші закоханості, Віка лише старанно зазубривала черговий параграф підручника.

Очевидно, що заміж вона вийшла відносно пізно, за розрахунком, та й із чоловіком у них не було особливо довірчих стосунків. Просто двоє людей, які мешкали в одній квартирі. У його квартирі. Єдиним полегшенням було те, що мама жила окремо, і всі думки про те, яка в неї невміла і лінива дочка, вона нарешті лишала при собі.

Але минув рік чи півтора, як почалася нова напасть. Переконавшись, що у дочки все загалом непогано, матуся вдарилася в нову крайність. Тепер вона вимагала віддати батьківський борг. Скаржилася, що їй на старості ніхто склянку води не подає, а ремонт у квартирі було зроблено сто років тому. Куди ж дивиться рідна дочка?

Незважаючи на те, що справи з фінансами йшли добре, постійні відрахування на нові меблі, їжу та подарунки підривали бюджет сім’ї жінці. Чоловік не став грати у шляхетність і щодня бурчав із цього приводу дедалі більше. Воно й зрозуміло. Він теж не був романтиком, і теща, нехай і рідна, особливо ніжних почуттів у нього не викликала.

Як то кажуть, біда не приходить одна. І ось, одного прекрасного вечора, сидячи перед телевізором, молода сім’я знову вирішила торкнутися теми родичів.

Так було і раніше. Але цього разу Максим, чоловік Віки, заспокоїтись уже не зміг. Він висловив усе, що думає про свою тещу, про їхню сім’ю та загалом про Віку. Скандал закінчився тим, що він зажадав у дружини обіцянки з’їхати з його квартири якнайшвидше.

Як виявилося, він уже кілька місяців у відносинах з іншою жінкою. Спершу він докоряв собі за це. Але невдовзі вирішив, що рутина та постійні заскоки Вікиної матері йому набридли. І тепер його терпінню прийшов кінець.

Мати, як і очікувалося, дочка до квартири все ще без ремонту пустити навідріз відмовилася. Друзі? Друзів на обрії не було зовсім. Довелося орендувати якийсь кут у спальному районі. Та ще й у прискореному темпі. Добре хоч дітей завести не встигли.

Але допомога прийшла, звідки не чекали. Оголосився батько Віки. Якимось чарівним чином він дізнався про проблеми своєї дочки. Як виявилося, давно він поїхав жити за кордон. Далі від дружини та її закидів. Там згодом заробив грошей. І тепер вирішив дізнатися, що сталося з його дитиною.

Сучасні технології допомогли родичам у спілкуванні. Віка, дізнавшись причину відсутності батька у її житті, стала таїти образу. Вона розповіла йому про своє життя. Про дитинство, юність та взагалі ситуацію в цілому. І тато допоміг. Вони домовилися про зустріч і незабаром побачились у кабінеті юриста.

Нова квартира. Вікторія про таке не могла й мріяти. Та й від кого? Від батька, якого вона мало пам’ятала, але який пам’ятав її. За місяць він поїхав на свою нову батьківщину у справах. А у Віки все кардинально змінилося.

Раптом матуся почала надзвонювати ні з того ні з сього і цікавитись справами доньки. Чоловік раптово теж почав виявляти інтерес: «Та ми не чужі люди ж, Віко». От тільки характер, який у ній викувала рідна мати, тепер дав про себе знати.

На її дзвінки вона перестала відповідати чи відповідала у розмові лише загальними фразами. З чоловіком зустрілася, але лише для того, щоб повідомити про розлучення. Не допомогли квіти та вмовляння.

Навіть свекруха, яка нібито випадково зустрілася біля будинку, не змогла вплинути на рішення Віки.

Тепер вона стала сама собі господаркою. Жорсткою, сильною та абсолютно несентиментальною. Жінкою, яка дивиться на життя широко розплющеними очима і не боїться майбутніх труднощів.

 

Related Post

Рідко коли жінка може так гарно ставитися до чужих дітей, вона не вважала це своїм обов’язкомРідко коли жінка може так гарно ставитися до чужих дітей, вона не вважала це своїм обов’язком

Вітя спішив додому, у них з жінкою був наче 2 медовий місяць. Після деяких труднощів і 10 років шлюбу Вітя зрозумів, що любить все ж свою Карину, з усіма її

Сповідь продавчині зоомагазинуСповідь продавчині зоомагазину

Вже другий рік я працюю продавцем у невеликому зоомагазині. Асортимент у нас стандартний: корм для будь-яких тварин, починаючи від рибок і до великих собак, та купа супутніх дрібничок. Хочу також