От вік живи, вік вчися, так треба себе любити

У мене ж 2 доньки, у них різниця всього нічого, якихось там 4 роки. Молодша дуже працьовита, завзята, все в неї в руках горить, а от старша 10 разів подумає, перш ніж почне щось робити.

Мене завжди дивувало таке відношення до життя, ще я не зрозуміла чому 2 доньки і обидві такі різні. Але разом з тим, маючи різний характер і відношення до оточення вони обидві досягали свого.

От і цього разу приїхали діти у відпустку відразу і всі, таке рідко буває, такі що ж, дача велика, місця всім вистачить.

Повечеряли, а наступного дня пішли всі в город, менша схотіла закруток всіляких наробити, вирішили, щоб додому не тягнуть на 8 поверх все це добро, то треба зробити консервацію на дачі, в додому забрати тільки вже готові банки.

Чоловік меншої доньки Ані як не хотів нічого робити, так і не збирався, вони ці мужчини всі такі. Тоді звісно ж Аня встала і пішла все робити сама.

Я кажу до Янки, старшої, може і ти щось будеш заготовляти? Та вона чомусь тільки сміється в відповідь. Тут і старший зять приходить, каже, ну, і чого ми лежим, давай, треба теж огірочки для закуски заробити.

Янка і каже йому. – Так треба, рецепт я тобі напишу зараз. Ось тільки давай ручку. -Я що сам маю все робити, я думав що ти, ми ж наче як відпочивати приїхали і я маю огірки крутити?

-А що я сама маю, чи що, як не хочеш, то і обійдешся і далі всунула носа в книгу. Оце думаю характер, так вони довго не протягнуть. Аж тут зять каже, ну добре, ходім допоможеш.

Як результат обидві доньки поїхали з однаковою консервацією додому, тільки молодша з горем навпіл свого змусила, а старша ще й таке обличчя зробила, наче це її попросили. От вік живи, вік вчися, так треба себе любити.