Отак за один день і роботу втратила і чоловіка

Отримала догану на роботі – жаліється мені свекруха, і от тепер виказала все що думала про начальника. Не хочу і чути більше нічого про ту шарашкину контору, тимпаче, що тепер я вільна жінка, що хочу те і роблю.

Отак за один день і роботу втратила і чоловіка. Я то не зовсім зрозуміла відразу про що йде мова, але Катерина Василівна мені пояснила.

Зранку прасувала сорочку татові на роботу, ну тобто свекру, і бачу що вже спізнююся, але все ж і сніданок приготувала і сорочку до ладу привела, завези, кажу йому, Льоня, ти ж всеодно їдеш в той бік, то може закинеш мене, спізнююся дуже сильно.

Він відмовився, як це ж, жінку на роботу везти, а маршрутки на що, нема чого возитися. Я звісно ж образилася, сам то машиною, каже свекруха. І яка муха його вкусила.

І тут, каже, добряче спізнившись, як потім виявилося всього на 10 хвилин, я наткнулася прямо при вході на директора, він мені й почав розказувати яка я пересяка. А мені так образливо, я на них 7 років працюю, ні одного зауваження, а тут через якесь запізнення отак на мене.

І ще сказав, що ще один промах і звільнить, бо я стара вже, треба давати молодим шанс, а мене значить на звалище так? Я сказала що нащо чекати зручного часу, і дала йому ляпаса за стару, сама звільнилася.

Прийшла додому вся в сльозах, хоча ти ж знаєш, мене змусити плакати важко. А Льоня каже, чого ревеш як дівчисько, я розповіла все, а він ще й обізвав, через те що роботу втратила.

Та я от іду на пенсію через місяць, в мене стаж є гарний, пенсія буде добра, може і справді вже немає в мене сил для роботи, тимпаче що квартири 2 здаємо, є на прожиття, чоловік же працює, теж пенсія, не бідуємо. А чоловік мені я каже, ти ж дійсно стара вже, чого ти образилася, не розумію. І саме неприємне що і син підтримав.

Я свою свекруху знаю вже 6 років, вона в свої 70 іноді виглядає краще ніж я в 25, і тому старою її назвати важко.

Я звісно ж відчитала чоловіка за таке відношення до мами і ми теж поварилися, і тепер він поїхав жити до батька, що ж побачимо як надовго їх вистачить, а свекруха тепер поки зі мною, допомагає мені вдома, і нічого вона не стара.

You cannot copy content of this page