Марія Іванівна поставила чайник, відкрила баночку полуничного варення і сіла за стіл. У неї
Женя витирала зі столу крихти після вечері, коли пролунав дзвінок у двері. За дверима
Андрій сидів в гостях у свого друга дитинства Віктора і нишком спостерігав за його
– Це що, котлети? – Костянтин гидливо тицьнув виделкою у тарілку, навіть не глянувши
– Юлю, це тітка Наташа! – голос у слухавці дзвенів такою фальшивою радістю, що
– Ти зарозумілася, Вірко! Ти просто зарозумілася! – верещала в слухавку свекруха. – Моя
Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. -Ігорю, це не може
– Я їх ростила не для того, щоб вони тебе доглядали, – підійшла Лариса
– Олю, я вся мокра, чуєш? Підклали під мене ганчірку якусь, вона вже холодна,
– Знову твоя мама приходила, поки ми були на роботі, – повідомила Жанна чоловікові.