– Жаль стареньку. – Мамо, невже у бабусі Каті нікого більше з рідних нема? – Немає донечко. Нікого в неї не лишилося. Як три роки тому чоловіка її не стало, так з того часу і годує онука свого пиріжками. Не кожен день звичайно, але все частіше з нею це стається
Баба Катя сьогодні з ранку пече пиріжки з капустою, муркочучи щось собі під ніс.
-Нічого не хочу знати, більше я на тебе чекати не буду! -Чудово, може ти ще й розлучитися хочеш? – не витримав чоловік
Лариса стояла на кухні і дивилася на свого чоловіка, який щойно зайшов у квартиру.
Тамара йшла стежкою вздовж паркану з бензопилкою в руках, і це явно був не найкращий момент у її житті
Тамара йшла стежкою вздовж паркану з бензопилrою в руках, і це явно був не
– У цій квартирі все за розкладом, – заявила свекруха
– Перепросити? – тихо спитала вона. – Знаєш що, Борю… Перепрошуй сам. А я
-Я старалася, готувала, а ти сидиш і колупаєшся. Повечеряй нормально. -Я не голодний. -Ти десь поїв? -Катя, ну що ти прив’язалася? Поїв, не поїв, яка тобі різниця? Я не маленька дитина, щоб мене контролювати. Тобі сина мало? Про нього дбай
– Мамо, як же ти не розумієш! Я й так працюю. Ти думаєш, що
Надію ніхто не скасовував…
Віра повернулася додому раніше, ніж зазвичай, і зупинилася біля дверей. Ми тільки недавно почали
Нічна подруга…
Зоя поверталась із роботи. Вона вже кілька років викладала у педучилищі психологію, і продовжувала
Вікторія критичним поглядом глянула на себе в дзеркалі, покрутила головою і посміхнулася. -І все-таки, – подумала вона. – Я дуже ще нічого! Для своїх… Трохи більше тридцяти, виглядаєш ти, Віка, цілком пристойно! Воно, звичайно, не на всі сто, але дуже ще нічого! До речі, вік «трохи більше тридцяти» у Вікі настав уже давно
Вікторія крутилася перед дзеркалом. Сьогодні вона збиралася гуляти з подружками. Але так вона сказала
– Андрію, я правильно розумію? – Запитала я після паузи. – Я переїхала до тебе, щоб утримувати нас обох на свою зарплату, а ти накопичуватимеш на яхту? – На кругосвітку! Яхту я орендую
Речі я зібрала швидко. Попри прохання дорослої доньки та подруг не поспішати та почекати
За яку б справу Наталка не взялася, виявляється, що без допомоги чоловіка, вона нічого зробити не зможе
– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти

You cannot copy content of this page