– Що означає на пенсію? Ти у своєму розумі, Іро? Працювати ще треба, а ти вдома зібралася засісти? Хто тебе утримуватиме? – Моя пенсія й утримуватиме мене, – спокійно відповіла вона
– Я звільняюся, Степане. Все, з наступного місяця я офіційно виходжу на заслужену пенсію.
“Не було б щастя, та нещастя допомогло!» Саме так і думала Марʼяна, коли дізналася, що її сусід Степан, в якого вона була давно закохана, заслаб. Марʼяна була непоказна худенька жіночка, якій було тридцять вісім років
Є така приказка: “Не було б щастя, та нещастя допомогло!» Саме так і думала
Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі.
Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила
– Ми до ладу ще не влаштувалися, речі навіть не розібрали. Не до гостей було, – викарбувала невістка. – Мене це мало цікавить, – свекруха вп’ялася поглядом в Оксану. – Друга квартира ж пустує! Чому мовчали? Владі настав час з’їжджати. Давай ключі!
– Тобто квартира ваша простоюватиме? Я вірно розумію? – Стиснувши губи в тонку лінію,
Галя вирішила з’їздити на дачу прибратися, поки чоловік був у відрядженні. Але там чекав на неї сюрприз
Галя вирішила з’їздити на дачу. Чоловік був у відрядженні вже третій день, і вона
-Та віддайте ж сумку, – Люба, мало не плачучи, намагалася витягнути свою товсту спортивну сумку із щільної людської маси в автобусі. – Ну, будь ласка, посуньтеся там!
-Та віддайте ж сумку, – Люба, мало не плачучи, намагалася витягнути свою товсту спортивну
— Не треба було влаштовуватись денною прибиральницею до цієї елітної школи. Он, Марія Степанівна приходить до чотирьох, протре свої класи за пару годин і свобода, а я тут цілий день тупцю, тільки одні підганяння і бачила. І бруд. А ще діти. Зухвалі діти забезпечених батьків, які вважають, що їм все дозволено. Чому вони до мене так ставляться?
– Катя! Іди, протри калюжу на сходах! Потім домиєш тут! Йди вже! — завуч
– Це я хочу тебе запитати, що трапилося? Чому у нас знову порожній холодильник? Вранці я приготувала і перше, і друге. Брудний посуд я бачу в мийці. Ти хочеш сказати, що з’їв усе, що я приготувала на два дні?
– Максиме, що все це означає? – В чому справа, люба? – Підійди, будь
– Твої в цій квартирі тільки капці…
– Ти бачила чек? – Олег потрусив перед обличчям Марини довгою білою стрічкою із
– Я тобі потім розповім, – сказала Надія дочці й одразу почула в цих словах матір. Вона зітхнула, дістала альбом і поклала його на стіл. – Ні, не потім! Зараз! Є у нас одна фотографія. Я сама тільки вчуся на неї дивитися…
Галина Анатоліївна пішла із життя тихо, як і мешкала останні роки. Без скарг, без

You cannot copy content of this page