Життєві історії 0
– Ти взагалі про нас думаєш? Чи тільки про себе, кохану? Крем їй знадобився! Краще б на щось корисне гроші  витратила, наприклад, моїм батькам допомогла! – Репетував чоловік
– Максиме, будь ласка, відпусти мене… Ми намагалися побудувати сім’ю, але в нас не
Життєві історії 0
Помий підлогу і сніданок зроби швидше. Я люблю домашні вафлі та какао, а Славко — омлет із грінками. І воду економніше використовуй, мій син не мільйонер, щоб ти тут годинами плескалася
— Що, пробачте? — Олена стояла в банному халаті, червона від сорому. — Що
Життєві історії 0
— У тебе ж учора була зарплата! Чому досі нічого мені не переказала? Особливого запрошення чекаєш? — суворо запитала мати в слухавку. — З якого дива я взагалі маю тобі щось переказувати?
— У тебе ж учора була зарплата! Чому досі нічого мені не переказала? Особливого
Життєві історії 0
– Сестро, май совість, нам гроші потрібні! – Нахабно заявив брат, та спіймав облизня
А почалося все так чудово… Достеменно пам’ятаю той день, коли я купила котедж. Осінь,
Життєві історії 0
– Чому в будинку немає їжі? – Я встаю, хочу поїсти, а тут завжди пусто! – Обурився чоловік, показуючи на холодильник. Ну а дружина й відповіла…
Марина відчинила двері квартири й зупинилася на порозі, прислухаючись до тиші. Дванадцять годин нічної
Життєві історії 0
– Гості дорогі, ви сьогодні їдете чи завтра з ранку? – Прямо запитала Наталя
Чоловік Наталії та майже вся його численна рідня родом із села Підліски. Молодь, звісно,
Життєві історії 0
— Гарненька квартирка, — процідила крізь зуби мати, оглядаючи Лерині володіння. — От би Юленьці таку двокімнатну. А то вони з малюком змушені в гуртожитку жити, а тобі одній он які хороми дісталися. Несправедливо. — Юлька з Толіком сидять, склавши руки, і чекають, що заповітні квадратні метри самі їм на голову впадуть. Але так не буває, — сердито пробурчала Лера. Звісно, їй було прикро, що мати, як завжди, знецінює її досягнення
— Що це за чоловічий голос у тебе там? — суворо запитала мати, наче
Життєві історії 0
– Я мушу поїсти вдома. Щоб бабуся не сварилася. – Як це – не сварилася? – Ілля насупився. Петя опустив очі в тарілку і ледве чутно промовив: – Вона сказала, що я її об’їдаю. Що через мене в неї грошей не вистачає
Ранкове сонце ледь пробивалося крізь фіранки, коли Ілля почув дивні звуки з кухні. Не
Життєві історії 0
— Пообіцяй мені, що ти житимеш
Олена помирала й чудово це розуміла. Останні чотири роки вона часто лежала в цій
Життєві історії 0
– Знай, що мужики приходять і йдуть, а склянку води на старості подають діти! І в тебе цієї склянки води не буде! Одна залишишся – згадаєш мене, – сказала донька насамкінець уже через двері
– Ну тобі що, важко налити мені та онукові зайву тарілку супу, чи що?

You cannot copy content of this page