– Не племінниця ти батькові була, дочка ти його…
Віктор приїхав з рейсу пізніше звичайного, дружина Тамара зачекалася благовірного, вже думала, щось трапилося
— Двадцять дві тисячі п’ятсот гривень за костюм?! Ти з глузду з’їхала?! — він розмахував чеком перед її обличчям. — Це де ти такі гроші взяла? З нашого сімейного бюджету? Я працюю, забезпечую сім’ю, а ти на ганчірки витрачаєш?
Марина витирала руки кухонним рушником, коли задзвонив телефон. Номер висвітився знайомий — Олена Соколенко,
– Знаєш, а ну його до біса, твій притулок, – відповів друг. – Я тепер цього пса за жодні гроші не продам. Ми вечорами такі концерти влаштовуємо!
– Приспати? – Запитав я. – Так, – відповіла господиня, – він мені не
— Батьки мої, кажу, приїжджають. У понеділок. Що незрозумілого? Подзвонили пів години тому, вже квитки взяли. — Ти мені обіцяв. Ти дав слово, що після того разу… що їхньої ноги в цьому домі більше не буде.
— До речі, я ж тобі не сказав. Мої наступного тижня приїжджають. Десь на
– З’їжджай із квартири! – Винно дивився на мене колишній чоловік. Та не на ту натрапив…
– З’їжджай із квартири! – Винно дивився на мене колишній чоловік. До цих слів
– Ні. Ми вирішили, що тобі краще не привозити дружину та дитину в цю квартиру. Довго терпіти незручності ми не зможемо і, в результаті, попросимо вас з’їхати. – А твоя дружина потім усім розповідатиме, що ми вас з маленькою дитиною на вулицю вигнали
Сусідка по палаті відразу помітила, що Даша повернулася після розмови з чоловіком засмучена. Вони
Ще в лікарні, як тільки малюка розгорнули, хтось із медперсоналу вигукнув: – Ну ти глянь який кавунчик! Як же можна було такого карапуза просто так… Раз і на ґанок…
Хлопчика підкинули до дверей лікарні під ранок, а першим знайшов дитину двірник дядько Жора.
Бісить, що чоловіка покликали на свято з ночівлею без мене – і він поїхав
Ганна стояла на порозі спальні й дивилася, як чоловік складає речі у спортивну сумку.
— Чотири місяці тому тобі знадобилося тридцять п’ять тисяч гривень на повну зміну гардероба, бо твій старий «не відповідав твоєму внутрішньому стану». Ти купила три сукні та сумку, які вдягнула по одному разу. Де ці речі зараз? Де твій новий внутрішній стан?
— П’ятдесят тисяч. Мені потрібно п’ятдесят тисяч, і терміново. Христина вимовила це не як
– Я дуже люблю вас усіх! І онуків обожнюю. Але мій ювілей хочу провести так, як мені комфортно. Тільки із подругами. Я не та господиня, яка здатна в цей день приймати галасливу компанію! – Сказала мати сину телефоном
Маргарита сиділа на кухні й дивилася на свій пошарпаний щоденник. У ньому на сторінці,

You cannot copy content of this page