Життєві історії 0
– Ти пошкодуєш про це! Причому, дуже скоро. Приповзеш до мене, як мила! – Це навряд, – спокійно відповіла Інна і поклала слухавку
Інна вийшла заміж за Володимира, коли їй було двадцять три, а йому сорок сім.
Життєві історії 0
— Слухай, це взагалі дрібниця, а не свято. Тобі зовсім немає потреби туди йти. Я сам зайду суто символічно: подарую подарунок і додому. Мама сама сказала, що не хоче великого галасу, тільки найближчі. Найближчі. А я, виходить, не з їхнього кола
Останні три роки мого життя можна було описати одним словом: терпіння. Я терпіла натяки
Життєві історії 0
– Та гаразд вам! Діти є діти. Вова теж гарний, що надумав! Дивись у мене, кропива на городі росте, приїдеш, я тобі покажу, як дурити стару! – посміхнулася бабуся, та погрозила пальцем онукові
– Привіт, бабусю! Знайомся, це Артем. Він зі мною на канікули приїхав, поживе в
Життєві історії 0
— Гліб — дитина! — Гліб — твоя дитина. Я свою доньку годую, ти годуй свого сина. Наталя відправила до рота шматочок котлети й почала жувати, не зводячи очей із чоловіка. Сергій сидів червоний, стискаючи кулаки на столі.
Наталя підіймала сумки на четвертий поверх, проклинаючи зламаний ліфт. Жовтневий дощ промочив куртку, і
Життєві історії 0
Олю, я розумію, молодість, дурість, але треба ж головою думати!
— Олю, ти що, з глузду з’їхала? Ковбасу?! — голос Тамари Павлівни, гострий і
Життєві історії 0
Завжди в тебе одне — не знала, не встигла, не змогла! — Він задихався від злості. — Вони тут уже дві години сидять! Голодні! А стіл порожній! — Вітя, може, ти сам? — Що сам?! — заревів він. — Я що, баба, по кухні швендяти? Ти дружина! Твоє діло — дім, гості, їжа!
Галина вийшла з лікарні о пів на сьому. На ногах гуло, в голові —
Життєві історії 0
– Ти хочеш, щоб я розв’язала фінансові проблеми твого батька? – Я хочу, щоб ми не кидали його, коли йому важко! – А я не хочу, щоб мої гроші автоматично ставали вирішенням кожної проблеми твоєї родини! – Відрізала дружина
Настя зайшла в кімнату за телефоном і вже збиралася вийти, коли почула сигнал нового
Життєві історії 0
– Поясниш? Впізнав? Це Денис. Денис Денисович. Виявляється, у тебе є син. Чому ти мовчав? – Так він із матір’ю живе. Що таке? Нас це не стосується, то було до тебе
Наталя та Денис повернулися в місто після весільної подорожі. Подружнє життя почалося у двокімнатній
Життєві історії 0
– Дашо, що тут відбувається? – суворо, навіть якось осудливо запитав чоловік, переводячи погляд з мене на зачинені двері ванної. – Це я хочу тебе запитати, що тут відбувається?! Чому якась стороння жінка живе на нашій дачі
– Даріє, ну яка тобі дача? Тобі потрібно відновлюватись після оперативного втручання! – дбайливо
Без категорії 0
— Дмитро дзвонив. У нього знову проблеми. Наталя речі зібрала, йде. З роботи його витурили минулого тижня. Каже, зовсім один, не справляється. Поїду, поживу в нього трохи, допоможу на ноги стати.— А нам хто допоможе, Андрію? Нам з тобою? Ми місяць не розмовляємо, як чужі люди під одним дахом, тільки обмінюємося записками на холодильнику
— Ти кудись зібрався, Андрію? Питання прозвучало сухо, без питальної інтонації. Воно було не

You cannot copy content of this page