Євген пішов не назавжди, кинув не зовсім, повернеться за машину… Катерина засміялася. Вона повинна купити подружнє життя? А їй це треба?
Катерина повернулася додому з роботи та зрозуміла, що вдома нікого немає. Дивне передчуття чогось
– Я все життя через тебе в злиднях жила, – заявила Варя матері
Роман пішов із родини, коли їхній доньці Варварі було три роки та чотири місяці.
— Витратила цілих 75 гривень! Але хто знає. Може, пощастить? Хоча навряд. Ти ж у нас… як би це сказати… невдаха! Такі ніколи вище пари туфель за 500 гривень не підіймаються
З днем народження, матусю! — Катя, моя єдина дочка, цьомнула в щоку свою свекруху
Олена – стара діва, ніколи не виходила заміж, і вона не мала дітей. Роботи в неї теж не було: вони з мамою здавали дві квартири, ось на це й жили, їм вистачало
Оля зайшла додому втомлена з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка Андрія, передала йому сумки
– Невже тобі зовсім не шкода брата? – Річ не у тім, шкода мені його, чи не шкода! Просто, якщо ви з батьком і цього разу витягнете все на своїх плечах, Ігор ніколи не подорослішає. А у двадцять років уже час іноді головою думати
Дзвінок уночі – це завжди тривожно. Ось і Олександр, ще не дотягнувшись до телефону,
– Я зрозуміла. Ви більше не любите одне одного. Але ж ти не кинеш мене, тату? Тут вже розплакався батько, обійняв дитину, наобіцяв сім верст до небес і пішов збирати речі.
Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому
– Ви вже пробачте, – каже Іра, так вона представилася. – Марк кілька днів тому почув випадково, як я подрузі скаржилася, що без чоловіка важко, ось і вирішив таким чином нам тата знайти. – Ви вже п’ятий чоловік, якому він під колеса стрибає
– Дімон, ти вже вибач, що тоді на днюху до тебе не прийшов, я
– Та ти розумієш, з ким розмовляєш? Я мати твого чоловіка! Бабуся цієї дитини! Я маю право! – Ви не маєте права підіймати руку на мого сина! – Шльопнула! Так, шльопнула разок! Подумаєш, трагедія! Ви, молоді, зовсім розпустили дітей, потім виростуть і на шию сядуть
Мишко закричав так, що я випустила чайник прямо на підлогу. Крик був не примхливий,
— Нормально я хочу з онукою та сином відпочити! Без цих закочувань очей і постійних «мені треба попрацювати»!
Людмила Сергіївна перевірила бронь готелю втретє за ранок. Усе сходилося: номери на сім днів,
-Ну що? Не набридло ще з чужими мужиками по кутках обніматися? Хотіла чоловіка? На, отримуй
Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав гуркіт. Двері відчинилися і на

You cannot copy content of this page