— Задовбала ти зі своїм будинком! Тільки й чую — мій, мій, мій! А може, час зрозуміти, що не ти одна тут живеш?!
— Ти це серйозно зараз сказав? — голос в Анастасії тремтів, але не від
– Ти що влаштувала? – Кричав чоловік у слухавку. – Що за цирк? – Цирк влаштував ти, любий! І роль клоуна тобі вдалася! Одна дуже розумна жінка сказала: “Відпускайте ідіотів і клоунів зі свого життя – цирк повинен гастролювати”. – Все, Славо, – щасливих тобі гастролей
Те, що чоловік їй зраджує, Валентина дізналася випадково. Якось зателефонувала їй знайома – колишня
— Ось коли повернеш мені всі борги, сестричко, тоді й будемо говорити про те, щоб я тобі якось фінансово допомогла, а зараз у мене для тебе нічого немає!
— П’ятдесят тисяч. Мені потрібно п’ятдесят тисяч, і терміново. Христина вимовила це не як
– Ви зняли чужі заощадження! – Які ж вони чужі? – щиро обурилася свекруха. – Це картка мого сина! Я його виростила, – годувала, напувала, ночей не спала. Маю право на допомогу на старості років
– Відмова операції! – Касир будівельного гіпермаркету байдуже знизала плечима. Вона зсунула термінал назад
— Марин, тут така справа… У цьому місяці за іпотеку заплатиш ти сама. Марина завмерла на порозі, не встигши навіть стягнути з плеча ремінець сумки
— Марин, тут така справа… У цьому місяці за іпотеку заплатиш ти сама. Марина
– Чужій дитині гроші знаходяться, а для рідної шкода! – Звинуватила мати сина у несправедливості
– Для однієї дитини ви готові на все, а для другої я зі своєї
– Та ми б приїжджали, тільки взяти з тебе нічого…
Василь жив у старому будинку своєї матері, після розлучення з дружиною повернувся в село.
— Це трикімнатна квартира в історичному центрі, що дісталася мені від бабусі. Тут паркет дев’ятнадцятого століття і ліпнина ручної роботи! — Ну і що? Подивися навколо — все старе, обшарпане. У мого партнера по бізнесу Артема квартира в новобудові з розумним будинком та підігрівом підлоги. А ми живемо в цьому… музеї.
Максим застиг у дверному отворі вітальні. В його очах майнуло здивування, що швидко змінилося
— Максим же казав. Втім, ти, напевно, не чула, вічно у своїх думках витаєш. І чай, Мариночко, якийсь дивний у тебе. Я завжди кажу — треба брати гарний цейлонський, а не ці пакетики. Та й заварювальний чайник де? Невже так складно купити нормальний чайник?
Марина застигла біля під’їзду з двома пакетами продуктів, дивлячись на знайомий силует у вікні
Її гроші йдуть не на сім’ю, а кудись убік. Адже звідки в Олексія такі суми? Зарплати ледь на його особисті витрати вистачало.
Марія повернулася додому пізно ввечері, скинула туфлі біля порога і пройшла на кухню. День

You cannot copy content of this page