– Ні, мамо, не розумію! Зовсім не розумію! Ти два роки просила мене приїхати! Два роки казала, що сумуєш за онуком. Я взяла відпустку, Сашко взяв відпустку, ми купили квитки, купили подарунки. – Семен щодня питає, коли побачить бабусю. І лише тепер з’ясовується, що твій Анатолій не хоче бачити нас у себе вдома!
– Ох, Ірочко, ну коли ж ви приїдете? Я ж Семена два роки не
— Андрію, давай відверто. Ми знайомі всього три місяці. Ти живеш у мене два тижні, і то лише тому, що у твоїй квартирі йде ремонт. І раптом ти самовільно вирішуєш запросити всю свою родину зустрічати Новий рік у мене?
— Слухай, я тут подумав… — Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. —
Мила, ну що ти таке кажеш? У мене через два тижні весілля, а ти хочеш спокусити майже одруженого чоловіка?
Аня категорично не розуміла, навіщо їм у домі ця людина. Вона завжди хотіла, щоб
— От прийдуть з органів опіки, подивляться, що їжа є, тоді зможеш брати
Максим думав, що сьогодні якесь свято. Адже в холодильнику було так багато їжі! І
– Твоя дочка втекла від вас – дружина її вижила, назвала чужою. – Ти навіть не подзвонив! Олена залишається в мене! А ви звільняйте мою квартиру. Вигнали дитину – йдіть і самі
– Ти з’їжджаєш за два тижні, – голос Ніни Петрівни, матері Андрія, був холодним
 – Це ж треба, таке щастя проґавив! – переймався колишній
Марія після появи другої дитини зрозуміла, що чоловіка від гулянок не втримати нічим. Валерій,
– Сину, у тебе все гаразд із головою? Ангеліна, як тінь отця Гамлета, ви з хліба на воду перебиваєтеся! Яке свято? Я тортик спечу, посидимо, чай поп’ємо і все
– Сонечко, я тут список накидав. Значить, дивись: я, ти, Микита, мама з татом,
— Що тут незрозумілого? Микола Михайлович — мій тато! Той, що залишив мене з мамою десять років тому!
— Коля, ти уявляєш, сьогодні зранку до нас приходила якась дівчинка і питала тебе!
– Підйом! Я там поїв. Приберися, посуд помий, і на обід щось придумай,- кричав дядько Толя над вухом. – А коли це в нас удома слуга з’явилася? – Спитала Аліса. – Самі поїли – самі за собою і прибирайте! Я тут яким боком?
– Підйом! Я там поїв. Приберися, посуд помий, і на обід щось придумай,- кричав
— Твої діти повністю сіли тобі на голову. Ти їм віддаєш усе, а вони чим тобі відповідають? Коли ти востаннє була у перукарні? — Навіщо? Я й сама можу підстригти чубчик і пофарбувати волосся вдома, — тихо відповіла Ліда. — А новий одяг купувала?
— Мамо, ми залишили Дашу на вулиці, вона грається. Подивись за нею! — почувся

You cannot copy content of this page