– А чому б нам не продати дачу? На перший внесок вистачить! – Незворушно заявив син. Добре, що Лариса сиділа в цей момент. Це вже не було проханням. Це була відкрита вимога
– Ти мене черствою називаєш? Мене? Це ти спочатку забув про засоби захисту, потім
– З нашого боку гостей буде зовсім небагато, – казала Наталя майбутнім сватам. – Зараз у мене грошей немає, я ремонт у квартирі нещодавно зробила, тож, вибачте, поки доведеться вам все сплатити! – Видала сваха
– Син у нас єдиний, тож весілля треба зіграти гарне, – казала Тетяна чоловікові.
– О, господи! – Сплеснула руками Софія. – Стільки грошей… Весь мій товар і десятої частини не коштує
Він кілька разів проїжджав повз… Повз дівчину, яка сиділа у візку. Поруч із нею
Дивно, чому мама мене не любить? Так-так, не любить, я це точно знаю
Олеся зрозуміла, що вона чекає дитину у 16 років. Хто батько дитини вона прекрасно
– Мишко, синку! – крикнула хрипко Тетяна. Озирнулись усі: і Ольга, і прибиральниця тітка Валя. Повернувся й солдатик. Тетяна судомно зітхнула: знову все починається спочатку, вона знову побачила сина в чужому парубку
– Тетяно Іванівно, нам уже час зачинятися, а він стоїть і нічого не купує,
– Одинадцять років відучиться, та й вистачить! Не збираюся я її до пенсії утримувати! Здорова вимахала, працювати нехай іде. Усі вченими хочуть бути, керівниками, а хто працюватиме? – Сказав, як відрізав, батько
Батько у Люсі був дуже суворим. Його навіть мама побоювалася, слово зайве поперек сказати
— Я не розумію, у вас що, своїх проблем немає, що ви в моїх колупаєтесь? Зіно, там учора Катька казала, що видере в тебе все волосся, бо їй хтось доніс, як її чоловік до тебе бігає городами
– Галя, зайди до мене. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина
– Ти ж все одно на пенсії, з онуком посидиш! А мені відпочити треба! – Безсоромно заявила донька
Михайло Петрович неквапливо помішував чай, спостерігаючи, як вихори заварки кружляють у вирві маленького кухля.
– Така собі ситуація! – Простягнув Юрій і відсунув від себе порожню тарілку. – Я ще розумію, коли люди впадають у депресію після втрати близької людини. Але, щоб після втрати собаки…
– Минуло вже пів року, а тато все ніяк не прийде до тями! Я
— От би мені таку маму
Засідання суду пройшло буденно. Пашка зрозумів, що матір позбавили батьківських прав, а його визначають

You cannot copy content of this page