«Луна! Та, хто мене врятувала. Та, хто навчила мене жити. Моє світло. Моя тінь. Моя душа».
– Тату… – ледве чутно прошепотіла Ліза, насилу повернувши голову, ніби навіть цей маленький
З якої радості я маю зі своєї кишені загальні посиденьки оплачувати?!
Микола йшов рядами супермаркету і впевнено складав продукти у кошик. -Так, ну що, відпочивати,
Треба розлучитись, щоб заставити чоловіка ремонт у квартирі зробити
Після розлучення Віктор відмовився віддавати ключі від квартири. – Віро, у цьому будинку живуть
-Доля поєднує рідні та люблячі серця. Я жодної хвилини не роздумувала і коли удочерила Надійку, і коли дала згоду вийти за тебе заміж, Олеже. За нас усе вирішили небеса…
Надійка, скільки пам’ятала себе, росла з мамою. Щоправда, мама була не рідна… Дівчинку удочерили
Ех, мамо, мамо…
— Мамо, ну чому ти все вирішуєш за нас? – Валерка роздратовано дивився на
– Я все вирішив! Або ти приймаєш моїх гостей, або ми розлучаємося! – Заявив благовірний
Юля сиділа на лоджії другого поверху їхнього нового будинку й працювала. У вікно віяв
– Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість!
– Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість! За стіною знову стогнали.
– Увімкнула реєстратор чоловіка і остовпіла від почутого…
– Мало не попався! – говорив чоловік приглушеним голосом. – Ти уявляєш, Ольга вчора
— Це ж наша сімейна дача. Ми маємо право приїхати коли завгодно
Тетяна розливала вечірній чай по чашках, коли різкий дзвінок у двері змусив її здригнутися.
— Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші? — Наші гроші нікуди не зникли, просто я лечу з Оленою замість тебе.
Анна поклала останню блузку в гарну нову валізу й задоволено усміхнулась. Довгоочікувана поїздка до

You cannot copy content of this page