— Ото як? Нечепура? Рабиня? Що ж, раз ви від мене так втомилися, мені тут нічого робити! — Алла говорила тихо, але твердо, не розраховуючи, що її хоча б хтось почує
— Як же набридло твоє скиглення! У нас буде хоча б одна вечеря без
– Валеро, мені наснився сон, – сказала чоловікові Галина, – мені та літня жінка сказала, що нам у село треба переїхати. Туди, де є церква…
– Валеро, мені наснився сон, – сказала чоловікові Галина, – мені та літня жінка
– Слухай, ти мене тут не звинувачуй у всіх гріхах. Сама знаєш, що Діма не прийняв тебе, а від тямущого мужика я відмовитися не могла. Як би я тебе виростила? Грошей зовсім не було, жодної допомоги
Маша спочатку в дитячому будинку весь час плакала. Вона стояла біля вікна і чекала
– Послухай, Катю, якби у світі існував орден, яким би нагороджували саму недолугу  дружину, він би дістався тобі! Знаєш, як ми з Галиною іржали над тобою, коли ти сама відправляла мене до неї, своєї подружки та моєї пасії
– Ти хочеш сказати, що здивована? – Усміхнувся чоловік, дивлячись на Катю. – А,
— Вася, шість йому, начебто. Ви вже врятуєте його, будь ласка. З Ваською я й поговорю, і кіно подивлюся, і взимку з ним тепліше. Знову ж таки, де я ще такого мишолова знайду? Ось і від змії мене врятував
Баба Аня звично змітала з підлоги розбиту чашку і продовжувала лаяти Ваську, знаючи, що
— Олено, тільки не гнівайся, але вас з чоловіком і донькою на весілля ми не кличемо, — заторохтіла Світлана. — У Дениса купа рідні, довелося урізати список
— Олено, ну не гнівайся на мою Олю! Дай грошей, прошу тебе! — благала
Мамо, дитинство минуло, і всі ці скарби жодної цінності не мають. Жити треба не минулим, а сьогоденням та майбутнім
Переїзд на нову квартиру – справа клопітна. Це всім відомо. Ось і Тетяна з
– Обіцяю тобі, Марійко… Я жодну жінку не пущу до нашої хати. До самого кінця залишуся вірним нашому коханню
Коли всі, хто прийшов попрощатися, розійшлися по хатах, біля свіжої могили залишився лише Федір.
– Просто малюк чекав на сприятливу атмосферу в сім’ї
Наташа сидить на дивані в коридорі жіночої консультації. Вона посміхається та ніжно обіймає живіт.
– У моїй квартирі, коли говорить чоловік, жінки мовчать! – Гаркнув свекор, але я йому швидко дала гідну відсіч
Голос свекра, Миколи Івановича, гримів так, що здавалося, стіни затремтять. Марина стояла біля раковини,

You cannot copy content of this page