– Антоне, сумки візьми! Чого в передпокої темрява, навіщо світло вимкнув? – голосно крикнула
Іван Іванович перед тим, як вийти на роботу довго крутиться перед дзеркалом. На ньому
– Галка, ти?! Не може бути! Я думала ти у Києві! – Наталя в
– Чуєш, Валеро, заціни фотку! Це ми з донькою Лізкою на випускному. Чотири роки
Іван та Свєта з натягнутими посмішками дивилися фотографії з відпустки родичів. Там тобі й
– Люда, маму через тиждень приблизно випишуть, потрібно підготувати для неї кімнату, – Сашко
Розпатлана молода жінка бігла вулицею міста, не бачачи нічого перед собою. Бувши в положенні,
– Дівчино, стривайте! – Мій голос луною рознісся порожнім під’їздом, але вона вже зникла
– Що твоя Марина, оговталася вже? І як пережила тільки таке… Та видно Господь
– Я свою квартиру мамі подарував, – між іншим, сказав Едік. – У якому