Життєві історії 0
– Тільки… Дядю Паша, ви не кажете нікому. Бо мене в мамки заберуть. Вона хороша. Ненадійна просто
Мама знову напилася. Це Славко зрозумів коли побачив відкриті двері. І на роботу знову
Життєві історії 0
– Ну, вкуси мене хоч, чи що, — іноді від безнадійності просила Анжела Петрівна. – Акула я тобі? Або алабай який? — Вася надував пухкі щоки, і важко зітхав, усім своїм виглядом показуючи: не може
Анжела Петрівна вирішила зрадити чоловіку. Не те щоб він її не задовольняв фізично —
Життєві історії 0
Під деревом лежав собака, брудний, виснажений, він був прив’язаний до дерева. Обдираючи пальці, Женя розплутувала мокрі вузли. Звільнивши мотузку, вона змогла нарешті роздивитися тварину. Те, що вона побачила, її вразило
Під деревом лежав собака, брудний, виснажений, він був прив’язаний до дерева. Обдираючи пальці, Женя
Життєві історії 0
– У нас, сподіваюся, будуть різні спальні? Я, знаєш, поважаю особисті кордони. І так – я бачив вершки. Вони, як відомо, йдуть одразу в кота. Де вони?
– Хочеш жити з багатим чоловіком – спочатку зроби його багатим! — кинув Ярослав,
Життєві історії 0
– Віталій не ворушився! Він дивився на візок, на щасливе обличчя Варвари, на Дениса. І розумів, що помилився! Але вже було пізно…
Варвара стискала у кулаку результати аналізів. Папір став вологим від поту. У коридорі жіночої
Життєві історії 0
– Васько! Живий! – радісно кликав Антон, притискаючи кота до себе. – Де ти був? Ми вже думали… А мама вірила!
Антон зупинився біля старого будинку, де минуло його дитинство. Коли він був тут востаннє?
Життєві історії 0
– Ну що дідусь, поговорив з онуком? – сміється мама Альошки. – Ну так, історія повторюється, і знову Іванова! Ох вже ці Іванови, паморочать голови нашим хлопцям! – сміється тато Альошки, та дідусь Мишка…
– Мамо, ти мені блакитну сорочку одягни завтра в садок. – Блакитну? А що
Життєві історії 0
– Рито, ти ж у банку працюєш, та ще й у кредитному відділі! Може, якось допоможеш моєму другу Мишкові отримати кредит? – Зухвало видав брат
Маргарита вранці у суботу приїхала до квартири батьків, щоб обговорити дуже важливе питання –
Життєві історії 0
Вчора її в черговий раз обдурили. Прийшли дві дівчини красуні, подарунки почали роздавати, заговорили зуби та залишили без копійки. Ну а як не повіриш? Адже люди ж вони, не звірі безсовісні. Адже не перший раз обманюють і я все вірю людям
Бабуся Олена сиділа біля вікна і з сумом спостерігала як по склу стікали струмочки
Життєві історії 0
– А вона працює… Ірино Максимівно, у вашому віці ви мали б дивитися серіали та лущити насіння на лавці. А ви “працюєте”… А якщо до цього дійшло, то треба й гроші до загального бюджету вносити, інакше виходить, що все на наших плечах. – діловим тоном заявив зять
– Книжку читаєш? Добре тобі. Час є… А я ось нічого не можу –

You cannot copy content of this page