-Ой, Катю, та не в Миколі справа. В мене тут таке, що не знаю, що тепер і робити!
-Ніно! Чого з дому не виходиш, щось трапилося, чи що? – крикнула сусідка, побачивши
— Тримайтесь! І пам’ятайте: у житті завжди є місце диву. А що як вам пощастить…
Коли Михайло розповів дружині, що йому залишилося пів року, Віра довго не могла заспокоїтися.
– Олю, слухай уважно: фірма, яка здавала чоловіків напрокат, зачинилася! Прошу сюди більше не дзвонити. А вихідні ми з Ігорем та Ромкою і без вас проведемо чудово! Я зрозуміло пояснила? – Обурено відповіла дружина
Цього вечора Рита та Ігор лягли спати пізно – дивилися фільм по телевізору. Завтра
– Як ноги розсувати, ви можете. А як на себе відповідальність взяти, то краще від дитини відмовитися
Дитина у Ліди з чоловіком була перша і жадана. Чоловік дев’ять місяців її оберігав,
– Раніше я думала, що проблема у мені. Що варто мені схуднути, і все налагодиться. А тепер починаю розуміти, що все марно. Напевно, причина у ньому…
– Ти називаєш ці помиї вечерею? Я що схожий на кролика? – чоловік дивився
– Господи, заради сиріт – дай мені сили! Мені б їх тільки на ноги поставити, Господи! Ти мене все життя не залишав, сина дав на радість, онучку дав – опору на старість, а їм тепер спертися не буде на кого…
-Бабусю, ми в місто, години через дві повернемося, не нудьгуй. Дітей я погодувала, вони
Коли чоловік вирішив поділити пенсію у нотаріуса, я підготувала йому сюрприз, якого він не очікував
– Таня, нам треба серйозно поговорити, – Микола відклав газету і подивився на мене
Богом і долею було зумовлено їхню дружбу. І те, що саме сила дружби зможе продовжити життя одному з них
Юрко лежав із заплющеними очима. Я знала, що він не спить. Минуло два тижні,
– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя сина. – І дитину її я ніколи не визнаю, навіть, якщо ти її хоч тричі всиновиш…
– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя
Дивна собака мовчки переслідувала чоловіка щодня: дізнавшись причину, він розплакався
— Знову ця собака, — роздратовано пробурчав Денис, прискорюючи крок сирою жовтневою вулицею. —

You cannot copy content of this page