– Синку, і кого це ти мені привіз? Вона ж не наша, не сільська!
Віра Дмитрівна стирчала біля дверей і майже щохвилини поглядала на годинник. Побачивши, як приїхав
Втомлена я переступила поріг квартири, та прислухалася. З кухні долинала голосна розмова чоловіка. Серце
– Олено, ось тільки не треба робити такі очі. Я що не маю рації?
– Мама хоче звести будинок. Вона все життя про нього мріяла, – незграбно завів
– Може не варто поки що знайомити тебе з моєю мамою? – з надією
Раїса Вікторівна вимкнула телевізор і потерла очі. Вона хотіла прилягти й трохи відпочити перед
– А непогано ти влаштувалася, дивлюся, – зло примружилася Віра Іванівна, – Чоловік цілодобово
Я увійшла до квартири й мало не спіткнулася про перешкоду на своєму шляху, яку
– Знаєш що, моя люба, я чужу дитину годувати не маю наміру! Нагуляла? От