ЦЕ EASY

Річ у тім, що ми з чоловіком і донькою Аріною живемо в невеликому селищі, майже за 100 кілометрів від міста. Я зараз знову у положенні, термін – 24 тижні. Лікар щотижня вимагає від мене нових аналізів та огляд, оскільки висока загроза викидня. А на обліку я перебуваю у місті, у нас у селищі навіть чергової амбулаторії немає. Поки чоловік був удома, це було не проблемою, але зараз дістатися лікаря – цілий квест. Так, у нас ходять автобуси – розбиті з радянських часів, які наскрізь смерділи бензином. Мене на такому транспорті захитує протягом 5 хвилин, а добиратися мені до місця призначення півтори години. До того ж вдома на мене чекає маленька донька, яку треба відвести в садок, забрати звідти та нагодувати. А раптом мені дорогою з лікарні стане погано? Хто мені допоможе? Хто забере дочку із садка?

Мій чоловік Діма часто їздить у відрядження на тривалий час. Так, це вкрай незручно,

Життєві історії 0

Я ніяк не могла зрозуміти, чому рідна мати після розлучення відмовилася від такої чудової дівчинки. Мама Олі поїхала до Італії працювати, та іноді навіть забувала вітати її зі святами й лише переказувала колишньому чоловікові гроші. Її зовсім не цікавила доля дочки, але тут, як то кажуть, у кожного своє життя. Кілька місяців ми з Миколою зустрічалися, придивлялися один до одного і часто гуляли разом з Олею. Я відчула, що вони моя справжня сім’я і вірила, що нас ніхто не зможе розлучити. Як жорстоко я помилялася. Рік тому ми з Миколою одружилися. Після весілля він і Оля переїхали до моєї квартири, бо в мене житлова площа просторіша і знаходиться ближче до центру міста

Мене ніколи не лякала перспектива виховувати чужу дитину. Якийсь час я навіть замислювалася над

Життєві історії 0

Дочка овдовіла п’ять років тому. Вона тоді залишилася з трирічною дитиною на руках і була зовсім розчавлена. Звичайно, ми з батьком не кинули її напризволяще, допомагали грошима, сиділи з онуком, всіляко підтримували. Але їй все одно було тяжко. Зі своєї квартири вони з онуком переїхали до нас. Вона казала, що їй там дуже незатишно, а ночами навіть страшно. Тому вирішили квартиру здавати, а ми для них з онуком переробили велику кімнату у нас у квартирі. Дочка два роки ходила, мов тінь. Я боялася, що після втрати коханого чоловіка вона вже не оговтається. Тому коли дочка почала знову фарбуватися та оновлювати гардероб, я зраділа

Я розумію, чому дочка воліє заплющувати очі на те, що її чоловікові начхати на

Життєві історії 0

Ми з Миколою одружилися майже десять років тому. Дітей нам Бог не дав, тільки кота і завели.Проте в нашому домі, крім тварини, весь час гостює сестра чоловіка Ліза. Вона – спритна, весела, на відміну від мене, тихоні та інтроверта, а ще вона – дуже неакуратна. Ліза неодноразово набивалася мені в подружки та намагалася витягнути на якісь вечірки. Але я за натурою – домосід, а не тусовщиця, і давно зрозуміла, що найкращими подругами ми з неохайною Лізою ніколи не станемо. Річ у тім, що я працюю костюмером у театрі та додатково підробляю швачкою вдома. Така робота мене повністю влаштовує, тому що я перебуваю у звичному середовищі й мені не доводиться спілкуватися з натовпом щодня. У нас з чоловіком своя трикімнатна квартира, і одну кімнату Микола дозволив мені використовувати як майстерню. Саме на цю територію весь час намагається зайти Ліза

Дивуюсь простоті деяких людей. Якщо я стала частиною сім’ї чоловіка, то маю ділитися всім,

Життєві історії 0

Я поверталась із роботи, коли почула, як кричать кілька жінок. Виявляється, вони натовпом мало не напали на мою Арину, яка каталася на гойдалці. Я підійшла ближче і спитала, що сталося. Виявилося, що з охочих покататися на гойдалках, як і завжди, вишикувалася черга. Коли підійшла черга моєї доньки, її намагався відштовхнути малюк років трьох. Причому мама цього хлопчика не тільки не зробила зауваження своїй дитині, а й напала на мою, сказавши, що такій “коняці” не місце на дитячому майданчику, і вона має поступитися місцем молодшим

Мене завжди дуже дратували жінки, які вказують чужим дітям, як їм поводитися. Нещодавно з

Життєві історії 0

Виношування проходило спокійно, я не мучилася токсикозом та іншими неприємними речами. Коли пішов останній триместр, бабусі зовсім втратили розум. Мало того, що вони регулярно тягли до нас таку кількість дитячих речей, що можна було магазин відчиняти, то ще й між собою домовитися не могли. Вилилося це в те, що нам було презентовано два ліжечка, дві коляски, інші дрібниці, типу пляшечок та іншого навіть згадувати не стану

Поки я була в положенні, що моя мама, що свекруха від радості у хмарах

Життєві історії 0

З братом, у мене були дуже напружені стосунки, бо він дуже каламутний тип.Якось він почав зустрічатися з дівчиною, через нетривалий час вона опинилася в положенні. Вони одружилися і в цій же квартирі з’явилося немовля, що плаче. Мене переселили до прохідної кімнати. Через цю кімнату весь час з немовлям бігали. Умови були дуже “незручні”. І я вирішила, що настав час з’їжджати, зніматиму якесь інше місце за ці гроші. А родичі влаштували скандал, була всесвітня образа, бо вони розраховували, що я й надалі в них житиму і платитиму їм. Вони на ці гроші розраховували. У процесі пошуку житла виявилося, що за ці гроші, за які я у них винаймала кімнату, я змогла б винаймати квартиру. Уявляєте

Цю історію просмакують усі ті, хто має токсичних родичів. Ви прямо відчуєте це. У

Життєві історії 0

Настя, моя сестра, вже рік як у розлученні. Цей фінал був закономірний, я взагалі не знаю, як вони так довго провели часу разом. За підсумками вона залишилася одна з двома дітьми, яким тоді було чотири та два роки. Спочатку вона жила з мамою, а квартира, яка дісталася їй від бабусі, здавалася. Іншого виходу вижити на той момент не було. Від такого співжиття не були в захваті ні мати, ні сестра. Мамі було дискомфортно, бо вона літня людина, яка вже звикла жити в тиші, спокої та за власним графіком, а сестрі доводилося підлаштовуватися під маму і вислуховувати її вчення. Настя ж добре вміє в потрібні моменти “включити” наївність. Тобто вона вдає, що не помічає, як важко мамі возитися з її дітьми. Мало того, що у мами вік вже далеко не дівочий, то вона ще й гіпертонік, куди їй скакати з двома дрібними карапузами? Але мама сестру шкодує – бідненька, двох дітей одна виховує

Сестра в мене та ще зозуля. Поїхала з друзями відпочивати, а двох дітей залишила

Життєві історії 0

Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік. Звичайно, чоловік все обрав набагато швидше і вже стоїть у довгій черзі на касі. Перед ним людини дві та за ним більш як три. Підходжу до нього і з посмішкою говорю: – Шановний, а чи не пропустите мене вперед? -Так-так, звичайно… – відповідає чоловік, не зрозумівши одразу приколу. Черга починає обурюватися, типу “жіночка, ідіть, встаньте в чергу!” – Мене на жаль не пропускають! Може я тоді свої продукти до вас у візок покладу? – Будь ласка, кладіть, – вже не приховуючи посмішки відповідає чоловік. Заперечення в черзі розжарюються, чути фрази “Ну ти подивися якась нахабна!”

Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли

Життєві історії 0

Стосунки останнім часом із чоловіком стали натягнутими. Загострилося все в той момент, коли свекруха оголосила, що ми повинні переїхати до неї жити, тому що їй важко самій дати собі раду в побуті. А я вже проходила спільне проживання з цією жінкою, мені більше такого струсу не потрібно. Чоловік уперся – там же матуся, їй же треба допомогти. Так слово за слово й посварилися

Раніше я тільки з мамою свого чоловіка не спілкувалась, а тепер і з ним