ЦЕ EASY

Я терпіла і переконувала себе, що насправді це я не права. І терпіла б далі, якби не дізналася, що чоловік завів стосунки на стороні. Спеціально я не шукала, не виглядала і взагалі не думала в цьому напрямку, але соцмережі послужливо мені все показали. Це стало останньою краплею, що прорвала греблю. Рожеві окуляри змило остаточно, разом із тією милою поступливою дівчинкою, яка їх носила. Увечері після роботи чоловік побачив у коридорі сумки із речами. Це я збиралася переїжджати до батьків. Було довге з’ясування стосунків, де мене переконували, що біс поплутав, ні до чого руйнувати сім’ю, а розумна баба взагалі б просто промовчала, з родини чоловік не йшов. Але я сказала, що надто себе поважаю

Заміжня я пробула майже чотири роки. Понесло мене туди від великого, світлого і чистого

Життєві історії 0

Закінчила Валя університет, пішла працювати до школи. Чи вчителем, чи методистом, чи ще кимось у цій галузі. Там і зустріла свого чоловіка – він сторожем чи охоронцем там працював. Валі тоді було двадцять три, її обранцеві двадцять дев’ять. Склалося в них кохання. Розписалися вони швидко, живіт сестри вже активно натякав, що час якось узаконити стосунки. Жити стали в орендованій квартирі, в якій до цього вже жив чоловік сестри. З роботи Валя пішла, не чекаючи декрет. Пояснювала це тим, що їй важко ходити та працювати у такій нервовій обстановці. – Мені зараз треба думати про себе та дитину, а мені там нерви мотають. Нічого, якось проживемо. Враховуючи, що чоловік у Валі теж сильно перенапружуватись на роботі не збирався, проживання забезпечували їм мати з батьком

Сестра принесла “радісну” новину, що чекає третю дитину. Звісно буде народжувати, а як же

Життєві історії 0

Через рік після весілля сталася трагедія – сина збила машина. Він дивом залишився живим, лікарі казали, що він не в сорочці, а в бронежилеті народився, мав один шанс на мільйон. Але відновлення буде довгим, важким і дорогим. Але шанс на те, що син житиме повноцінним життям мінімальний, швидше за все залишиться з обмеженими можливостями. Звичайно, те, що я побачила було страшно. Але лікарі повторювали, що реабілітація може багато чого виправити, хоча чекати на чергове диво не варто. І коштує це дуже дорого, але тут можна було продати трикімнатну квартиру сина, купивши однушку, а різницю витратити на лікування. Кредити теж ніхто не скасовував. Я рішуче налаштувалась на довгу роботу з відновлення сина, а ось Жанна ні. Спочатку вона почала рідше приходити, а потім просто зникла і подала на розлучення. Зібрала речі та кудись з’їхала. Для сина це був удар, який мало не занапастив усі вже досягнуті результати. У нього просто зникло бажання боротися

Не хочу ні бачити, ні чути свою невістку. Я їй не вірю, вона одного

Життєві історії 0

Коли ж було оголошено про весілля, дочка вирішила представити нам свого майбутнього чоловіка. Кандидатура майбутнього зятя справила не найкраще враження. Він був лише на рік старший за Риту, йому було двадцять років. Сам ніде після школи не вчився, працював на той момент продавцем-консультантом побутової техніки. Не вихований зовсім – розмови, звички, поведінка, потім ще й виявилося, що має умовний термін. Загалом не зять, а мрія. Рита дивилася на свого обранця закоханими очима, а в мене серце заходилося від жаху. Ось за це заміж? Коли її наречений пішов, ми з батьком постаралися переконати дочку, що не варто поспішати з весіллям. Можна ж просто зустрічатися, навіть жити разом, але не бігти одразу до РАГСу. – Я себе не на смітнику знайшла, щоб бути співмешканкою, – пишномовно заявила Рита. – Спочатку штамп у паспорт, потім вже спільний побут. На питання, де вона цей спільний побут збирається налагоджувати, донька невизначено відмахнулася, мовляв, розберемося у процесі

У нас із чоловіком двоє дітей – старший син Слава та молодша дочка Рита.

Життєві історії 0

Майже щотижня ми відвозили дитину бабусі. Звісно, разом із дитиною відвозились і продукти, невелика сума грошей. Не з порожніми ж руками їхати, це якось непристойно. Тому завжди разом з онуком бабуся отримувала невеликий бонус. За місяць сума виходила пристойна, і холодильник свекрухи ми капітально забивали. Це стало традицією. Тривала наша ідилія два роки, поки торік у нас не сталася внутрішньосімейна криза. Мене попросили з роботи, у чоловіка урізали зарплату, а ми за пів року раніше взяли в кредит машину. Зірки зійшлися, загалом. З грошима стало дуже туго. Я екстрено шукала роботу, чоловік намагався якось підробляти, але грошей все одно не вистачало. Це не могло не позначитися на нашій допомозі свекрухи

Мама чоловіка Оксана Романівна з першого дня знайомства справляла на мене неоднозначне враження. Наче

Життєві історії 0

Якось я сказав батькові: – Ти знаєш, адже я виписався з гуртожитку, а тепер на роботі вимагають місцеву прописку. Чи зможеш написати заяву, щоб мене знову вписали у вашу квартиру? – Так, звичайно, синку. Але ти розумієш. Тут така справа… Я зараз трохи зайнятий. Ремонт закінчимо і сходимо. Добре? Мене трохи насторожила відповідь батька, але я не надав цьому значення. Коли закінчився ремонт, я зрозумів, у чому річ. Того ж дня мати обмовилася, що рік тому квартиру вони подарували моїй сестрі. Оскільки я не був тут прописаний, моєї думки ніхто й не питав. – А чому ви зі мною не порадились? Чи трикімнатна квартира має дістатися лише одній дитині? – розлютився я. – Ну, вона сама виховує доньку. Тобі ми подаруємо бабусину дачу. – Рівноцінні у вас подарунки, нічого не скажеш! Сестрі – міську квартиру з ремонтом, а мені – напівзруйнований сарай у чорта на болоті. Чому ж ви не сказали мені про це, коли я гроші на ремонт давав? Я думав, що тут і моя частка квартири є

Я дуже злий на своїх батьків. Кажуть, що батька та матір не обирають, що

Життєві історії 0

Свекрухи не стало п’ять років тому. Всі ці п’ять років зі свекром поралися ми. Чоловік як би не сердився на батька, кинути його не може, а я не можу не допомагати чоловікові, адже ми сім’я. Та й свекра все ж шкода. Я ж пам’ятаю, що при свекрусі він хоч якось тримався в руках, а тут людина втратила останню опору. Не виправдовую його в жодному разі, просто ділюся своїми відчуттями. Сестра чоловіка з нами не спілкувалася дуже давно. Остання розмова була на тему того, що вона в декреті та допомагати з батьком не збирається. А тут з’явилася, та не просто так, а із пропозицією забрати батька до себе. Тобто щоб ми забрали свекра у свою квартиру. Виявилося, що її шлюб розвалився, чоловік попросив із речами на вихід разом із дитиною

Сестра чоловіка вже не знає, як викрутитись, що придумати, щоб їхній татко переїхав до

Життєві історії 0

Ми дізналися, що колишня подала на чоловіка до суду, щоби встановити “законні” аліменти. Ну чи не дурна? Чоловік розлютився і сказав, що або вона забирає заяву, або він платитиме рівно стільки, скільки встановить суд і ні копійкою більше. Враховуючи, що зараз вся його зарплата йде їй, а в нього, взагалі-то, дві дитини, комусь явно доведеться стримати апетити. Який же жіночка матиме шок, коли з’ясується, що всі блага своєму синові забезпечую я. І гаджети, і відпочинок, і різноманітні розваги. Виявляється, так теж буває – жінка може працювати та заробляти

Колишня мого чоловіка почала висувати якісь дивні вимоги. Їй здається, що їхня дитина, яку

Життєві історії 0

Я намагалася не їздити до свекрухи у гості, як і вона до нас. Зазвичай чоловік возив сина показувати мамі, внучку наживо свекруха побачила лише пів року тому, раніше я не відпускала, надто маленька була. В принципі, такі стосунки на відстані мене влаштовували, я ніколи не ставила перед собою завдання подобатися свекрусі, в надто свідомому віці я виходила заміж. Свекруха зі мною дружити теж не рвалася. Від того несподіваніше звучала новина, що на День Народження сина мати чоловіка вирішила приїхати до нас. Не скажу, що я була категорично проти, але сама ініціатива насторожувала. Як виявилося, не дарма

З мамою чоловіка я старанно підтримувала нейтрально-ввічливі стосунки, хоча вона своєї антипатії до мене

Життєві історії 0

Зі своєї першої нормальної зарплати я накупила смаколиків і поїхала до батьків – хвалитися.Мені було так важливо, щоб вони почали пишатися мною. Але вийшло інакше. Замість слів “ми тобою пишаємося, ти молодець” я почула, що як була дурна, так і залишилася. – Потрібне нам це свято живота! У нас борг по комуналці, того й дивись, світло відключать, а вона ананас притягла, – гірко посміхалася мама. Я поняття не мала, які були справи з комуналкою, тому що з першого курсу не жила в батьківському будинку

Хочу обмежити своє спілкування з батьками, бо мати нав’язливо вимагає від мене допомоги. А ця