Моя тітка знайшла, кому сісти на шию з усіма своїми проблемами. Жертвою стала моя мама

Моя тітка знайшла, кому сісти на шию з усіма своїми проблемами. Жертвою стала моя мама. Тільки ця нескінченна допомога тітці незабаром самій мамі вийде боком.

Мама має сестру, яка давно вже в розлученні. У сестри є дочка, вона на три роки старша за мене, а в тієї доньки зараз двоє дітей.

Десь пів року тому ця донька пішла від чоловіка разом із дітьми та повисла у тітки на шиї. А та довго думати не стала і з усім своїм сімейством сіла вже на шию моїй мамі.

Тітка й раніше зловживала допомогою, але не так часто й не так нахабно. Зазвичай це було проханням зайняти грошей у борг, які тітка регулярно “забувала” віддавати, але суми були відносно невеликі.

Ну і ще те, що тітка в наш гараж тягла всілякий свій мотлох, якому місце на смітнику, але тітоньці дуже цей мотлох був потрібен, ніяк не можна викидати.

Тато бурчав, але в міру, таки мамина рідна сестра, та й не сильно його тітка напружувала, як і маму. У гаражі й без тітки було повно мотлоху, а гроші вона займала не такі й значні, щоб їх не списати.

Але після того, як до тітки повернулася дочка з онуками, вона вже взялася доїти нашу сім’ю більш серйозно. Постійно дзвонить мамі, плаче, який зять козел, нічого не платить, дочка в декреті, а їй самої всіх тягти вже немає засобів.

І мама позичає їй чи не через день гроші. Коли це разова акція, то сума і невелика, а ось за місяць набігає вже пристойно, для бюджету сім’ї відчутно.

Ще тітка почала маму смикати, як особистого водія. Відвезти їх із дітьми туди, відвезти їх сюди, гаразд ще до лікарні, наприклад, але вони й по гостях “на мамі” катаються.

На початку весни тітка випросила дозвіл для всього їхнього сімейства пожити на нашій дачі. Дітям же свіже повітря дуже потрібне, а наша дача найкраще розташована.

– Ви дачею все одно постійно не користуєтеся, а так хоч діткам буде добре.

Взагалі у тітки є і своя дача, але вона відмовилася, що там все таке старе, того й дивись на голову впаде. Це дуже небезпечно, особливо дітей.

А ми своєю дачею користувалися, тільки їздити туди могли лише у вихідні, бо всі працюють. А як туди тітка із родиною заїхала, так і перестали.

Місця там для нас не залишилося, на городі працювати немає сенсу, все одно що виросте, вони з’їдять, ще й скажуть, що мало. На шашлики приїдеш, то теж усіх годувати доведеться.

Татові це все не сподобалося, звичайно, але він промовчав під поглядом мами, який його дуже благав. Вона дуже старалася, щоб сім’я була дружною, а її сестра, як не крути, це сім’я.

Все б, мабуть, так надалі й було, якби ми не довідалися, що тітка свої дачу та квартиру здає, доки живе у нас на дачі. Тобто гроші в неї є.

Але це не заважає тітці постійно у мами циганити гроші та плакатися, як їй важко всіх годувати на одну свою зарплату.

Тато був в люті, коли дізнався, що насправді відбувається. Мама теж сиділа безрадісна, але відмовилася виганяти сестру з нашої дачі. Мовляв, яка різниця, все одно ми туди не їздимо, хай живуть.

Я на боці тата. Треба викинути тітку з нашої дачі, нехай ця брехуха свої проблеми сама і вирішує. Не може працювати, чи важко їй? Нехай сидить у декреті з онуками, а її донька йде працювати.

А то зручно влаштувалися на маминій шиї. До речі, виходить, що і на наших шиях, дача загальна, бюджет теж загальний. Паразити, одним словом.

Подивимося, на скільки тата вистачить. Я маю сумнів, що в нього в запасі багато терпіння.

You cannot copy content of this page