Ма, ти уявляєш, залітає в салон до мене на роботу моя донька і з порогу кричить. Бабця наша геть з розуму вижила, квартиру вирішила продати, на ці кошти оплатити собі наперед 3 роки будинку престарілих, а сама гайнути на море і в кругосвітку ще на 1 рік.
Мам, вона нас без квартири лишить, давай робити щось. А я, значить сиджу, і нічогісінько, навіть не реагую. Карина знову за своє, вже кричить на весь салон, а я вперто мовчу, роблю вигляд що нічого не розумію.
Вже донька так дістала, що довелося перепросити у клієнтки, відвести її в бік і пояснити, що бабуся як би, доросла жінка 78 років, як не як, може розпоряджатися своїм майном так як хоче. Донька, мені здалося ще більше оскаженіла.
Домовилися зустрітися після роботи в кафе через годину. Донька побігла туди відразу, я відпустила ще одну клієнтку і теж підтянулася. Ну, кажу, розказуй, що сталося. Вона на нервах курить, вино тягне, очі по 8 копійок, захекалася, руки трусяться. У бабуся нашої трикімнатна квартира, але старій там сумно самій, ми всі влаштовані в житті, у нас двокімнатна, в одній ми, в іншій донька єдина. У брата з сестрою те ж саме.
А бабуся сама у величезній квартирі. Але вона розповіла моїй доньці, що квартиру їй оцінили на 45 тисяч, тобто проживання в пристойному місці, а саме в пансіоні для престарілих в рік коштує 2 тисячі, за три чи чотири роки вона хоче заплатити наперед, ще 10 тисяч витратити на поїздки і проживання за кордоном, так, без розмаху, але на скільки вистачить, а те, що лишиться, то так, на потреби. Донька моя порахувала, що бабусина пенсія разом з усіма пільгами становить близько 5000 гривень, то бабуся могла б ці гроші якось нормально витратити.
Я не витримала, питаю нормально, то як. Донька запропонувала, що вона сама займеться доглядом за бабусею, якщо та перепише квартиру. З бабцьою переговорили, вона не проти, от донька і прийнялася догоджати. А ми з мамою тільки посміялися, адже квартира давно належить доні, просто треба ж було якось змусити її допомагати літній людині.
