Після нескінченних походів волентерськими центрами багатодітна мати змогла отримати цей старий будинок далеко від міста

Ірина прокинулася ще до світанку. Вона спустилася на кухню, сіла за стіл і почала прислухатися до звуків цього старого будинку. Він рипів і гудів, видаючи звуки, схожі на стогін людей.

Вони переїхали сюди, після того, як через борги її колишнього чоловіка залишилися без гроша. Ірина навіть не знала, що він вліз у страшні борги, а його кредиторами були люди з сумнівною репутацією.

Одного дня вони приїхали до них додому і виставили їх звідти з однією валізою речей. Коли Ірина звернулася до чоловіка по пояснення, він тільки сказав, щоб вона не лізла в чоловічі справи. А за тиждень чоловіка посадили до в’язниці. Тільки на суді вона дізналася, наскільки серйозні речі зробив її чоловік. Йому дали 15 років. Але їй від цього було не легше, адже вона із чотирма дітьми залишилася фактично на вулиці.

Після нескінченних походів волентерськими центрами вона змогла отримати цей старий будинок далеко від міста. Він давно пустував і належав місцевій владі. Ірині порадили на якийсь час виїхати подалі з міста, щоб їх не знайшли спільники чоловіка. Цей варіант підходив ідеально.

Хоча сам будинок був старий, недоглянутий і майже покинутий. Вона кілька місяців намагалася впорядкувати його.

Раніше вона мала гарну роботу, але через витівки чоловіка її звільнили. Тепер усе, чим вона могла заробляти на життя, — робота у місцевому магазині. Добре, що старші діти вже досить дорослі, щоб доглядати молодших. Але що ж це життя для дітей? Вже майже рік так живемо…

Усі ці думки повністю поглинули Ірину того ранку. Вона прийшла до тями, тільки коли подзвонив будильник. Вже й на роботу час, хоч вона толком і не спала.

Того ранку вона, як завжди, зібралася на роботу. Розбудила та погодувала старшу дочку та сина. Сергію було лише 12, але він був уже дуже самостійним хлопчиком. На повну силу допомагав 16-річній Олені стежити за маленькими близнюками. А ще постійно питав, коли повернеться тато. Ось і цього ранку він знову вирішив порушити це питання:

«Мам, тато знову написав мені листа. Він каже, що невдовзі ми знову будемо разом. Це правда? Він скоро повернеться?»

У жінки аж мурашки по шкірі побігли, захлеснула хвиля паніки. Але вона швидко взяла себе до рук. Чоловіка посадили на 15 років, він повернеться ще нескоро, та й тут їх точно ніхто не знайде. Вона усміхнулася синові і сказала, що тато його дурить.

Вона не розповідала молодшому, що насправді сталося, але й надії його годувати не хотіла. Вона тільки й сказала:

«Сергійко, не варто тобі чекати тата. І вірити його словам не варто. Він рідко дотримується свого слова».

Жінка помітила, що син посумнішав, але їй треба було поспішати на роботу. Вона поцілувала дітей та побігла до магазину. Там у неї відбулася чергова зміна. Під кінець дня до неї підійшла начальниця і сказала:

«Ірино, знаєте, за той час, що ви тут працюєте, магазин наче переродився на краще. Нема чого таким талантам сидіти в селі. Я нещодавно говорила зі своєю подругою, вона у торгівлі працює. Так ось, вона готова розглянути вашу кандидатуру на роль менежерки магазину. Із вашим минулим досвідом це не буде проблемою. До того ж усі знають, що ви багатодітна працююча мати».

Іра так зраділа цій новині. Вона сказала, що обговорить це з дітьми і тоді дасть відповідь. Радісна вона втекла додому. Жінка вже мріяла про те, як повернеться до міста та зможе зняти квартиру на відкладені гроші.

Однак, коли вона підійшла ближче до будинку, її усмішка зникла. Вона почула з дому чоловічий голос, який вона одразу впізнала. У неї пропав дар мови. Тремтячими руками вона відчинила двері.

Коли вона увійшла, то побачила свого колишнього чоловіка. Він стояв біля плити і варив щось у каструлі. У нього на руках був один із близнюків. Сергій щось активно розповідав батькові, а налякана Олена сиділа за столом, хитаючи другого з близнюків. Вона помітила матір і дивилася на неї широко розплющеними очима.

Ірина повільно зайшла всередину і запитала чоловіка:

«Олеже, що ти тут робиш? Тебе тут не повинно бути».

Він не відреагував. Сергій же підбіг до мами і почав радісно говорити, що тато прийшов, обіцяв і прийшов. Ірина посміхнулася синові і сказала:

«Сергій, візьми у тата малюка і йди нагору».

Тоді Олег подивився на неї і застережливо похитав головою, говорячи синові:

«Сергію, йди краще до тата».

Чоловік був явно не в собі. Ірина боялася, що він може завдати дітям шкоди. Жінка хоч і не була параноїком, але передбачала, що таке може статися. І доньці теж про все розповіла. Вони розробили план для таких ситуацій. Вона подала Альоні знак і почала відволікати чоловіка:

«Олеже, а що тобі від нас потрібно?»

І він почав розповідати, що це вона у всьому винна, що саме вона здала його правоохоронним органам. І все, що йому потрібно, – це поквитатися з нею. Він розповів, що втік, що скоро тут будуть його друзі, які відвезуть його до безпечного місця. Але перед цим він закриє питання з ними. Олена тим часом непомітно вислизнула з кухні.

Сергій теж чув це і дивився на батька з нерозумінням. Він підійшов, смикнув батька за рукав і спитав:

«Тату, ти хочеш зробити нам погано?»

Чоловік уже був лютий. Він закричав, що йому не потрібні такі сопляки, і відштовхнув сина геть. Ірина в ту ж мить кивнула Олені, а потім кинулася на колишнього чоловіка з криком:

«Не смій чіпати моїх дітей».

Вона вихопила з рук чоловіка немовля, вдаривши перед цим колишнього благовірного. Скориставшись ефектом неочікуваності, вона схопила Сергія за руку і побігла надвір. Там уже стояло кілька людей, які тримали у руках хто що зміг придумати.

Це були явно не ті, на кого чекав там побачити Олег. Там стояли сусіди Ірини, котрі полюбили жінку за цей рік. Вони знали про її минуле, вона попередила, що таке може статися. А ще розповіла Альоні, кому дзвонити, коли щось станеться.

За 10 хвилин на місці були правоохоронні органи. Звісно ж, чоловіка затримали. Після такого йому точно збільшать термін. Сусіди підійшли до Ірини, втішаючи та заспокоюючи її. З будинку вийшла Альона. Вона не плакала, лише намагалася підтримати матір.

Ірина посміхнулася, подумавши, наскільки смілива у неї дочка. Сергій мовчав і був у собі. Тільки коли всі розійшлися, він сказав:

«Пробач, мамо. Тепер я знаю, що тато не такий, як я думав».

Після цього випадку багатодітна працююча мати Ірина змогла переїхати до міста, влаштувавшись на хорошу роботу. Жінка вирішила, що докладе всіх сил, щоб у її дітей було найкраще життя.

Related Post

Я вагітна і вже зараз розумію, що не кохаю свою дитину і не полюблюЯ вагітна і вже зараз розумію, що не кохаю свою дитину і не полюблю

Я вагітна, на шостому місяці. Позбуватися не можна було, довелося залишити дитину. Батько дитини погана людина. Протягом всіх відносин я спостерігала тільки зради і гулянки. Пішла від нього. Але по