Історія розпочалася два роки тому. Мені у Фейсбук написав хлопець, запропонував познайомитися, я тоді ще пам’ятаю відмовлялася, але все-таки ми познайомилися.
Як виявилося, він колишній футболіст, реп виконавець, телеведучий, багата і просто хороша людина. Три місяці просив мій номер, а я боялася і думала, навіщо йому звичайна дівчина як я, яка любить спорт і обожнює книги, співає і теж складає.
Та спільного в нас було багато. Ми спілкувалися, і для мене він був другом, а він казав, що, попри відстань, доб’ється мене. Проте з часом у нас сталася сварка, він збрехав, я дізналася, після цього ми не спілкувалися.
Коли я охолонула, написала йому смс: “Привіт, як справи?”. Він не читав місяцями, а прочитавши не відповів. Тоді мені було дуже погано, я страшенно хотіла почути його, так прив’язалася до нього.
Просто він був мені як брат, і знаєте, як боляче усвідомлювати, що з тобою, як з кошеням пограли і викинули. Я навіть у церкву тоді ходила, просила: якщо він моя людина, то згодом нехай повернеться.
Ішов час, я не могла відвикнути, заходила на його сторінку, дивилася публікації. Було дуже важко, тоді я зрозуміла, що рік, проведений з ним, прив’язав мене до нього сильно, він був першим у кого я закохалася. Одного разу я зрозуміла, що він не повернеться і почала працювати над собою, і знаєте, вийшло.
Я стала більш холодною та стійкою, розумною, обдурити мене тепер не вдавалося нікому. Я забула про нього, і через 2 роки він повернувся. На моє запитання: “навіщо ти так зі мною вчинив? “. Він відповів, що тоді я була маленька і нічого не розуміла.
Почали спілкуватися знову, і тепер я боюся, що одного дня він так само зникне. Може, варто мені піти зараз? Але я вже знову прив’язалася до нього, та й він не відпускає, проте його словам я не вірю, на жаль. Порадьте, що робити? Я зовсім заплуталась.
