Літо, морський і пляжний сезон це саме незабутнє що може бути у цю пору. Галина прокинулася о 7 і побігла готувати сніданок.
Поки діти ще сплять, а батьки пішли на пляж, треба щось смачне на скору руку. Цього дня щось все з рук валилося. Діти повставали раніше, і взагалі в неї таке враження склалося, що вона тут зайва.
Але всеодно була вдячна що батьки покликали на море. Ну, як покликали, поставили перед фактом, збирайся, будемо їхати. Все стягнули на те, що внукам треба відпочити. Сказали що заплатити треба за проїзд і проживання, все, більше нічого.
Її з дітьми поселили в 1 маленьку кімнату, а їхали всеодно великим бусом, тому вийшло не дуже дорого. Правда на морі вони вже 5 днів, а Галя тільки 2 рази на пляж виходила і ще 1 раз в кафе ввечері з невісткою, точніше жінкою брата.
Батьки обіцяли, що щось по думають, коли Галя відмовлялася їхати на море, казали і ти погуляєш, і дітям відпочинок. Вмовили таки, та Галя всеодно не розуміла чого вона їде, якби хотіли дати їй відпочити то внуків би з собою взяли, вони пропонувала старшого щоб забрали, не просто так, оплачувала все.
Йому 11, дорослий хлопчик, годуй іноді та дивись щоб в морі не втонув, всього то. І то по коліна, далі боїться, бо плавати не вміє.
Але тепер Галі почало доходити. Вона ж бо тепер в номері з дітьми сидить, поки всі інші розважаються. Будиночок брали спільний на всіх, то і кузня велика спільна.
А Галя, звісно ж, всеодно нікуди не йде, то прибере рушники випере, поїсти приготує, та не щось там, а смачне, бо на морі ж. Невістка їй казала, дурна ти Галю, купила собі і дітям поїсти, зранку наїлися і все, або на пляжі, і нема чого оце готувати на всіх. Але сама чомусь готувати не дуже спішила.
А на пляжі Галю так взагалі лишали за речами дивитися. А що, вона ж всеодно з меншим сидить, а за старшим з берега дивиться. Тільки коли той з горизонту десь пропадає, то їй треба 3 річного покидати і старшого іти шукати, бо родичі хто куди розбредаються. Там промайнуло 2 тижні відпустки.
Гала привезла з собою незабутні враження, пропала котлетами і вареним раками, смаженою рибою. Не відпочила навіть ні разу, добре хоч дітям трішки розвага була. Тепер на море ні ногою, нема там чого робити, щ батьками тимпаче.
— Ми взагалі вечеряти сьогодні будемо? Голос Кирила, поважний і невдоволений, увірвався у стерильний простір…
— Я тобі забороняю туди їхати! — голос Галини Михайлівни тремтів від ледь стримуваної люті,…
Тамара Федорівна перший день сиділа біля вікна та сумувала. Сумувала за своєю роботою, за колегами,…
Протяг пронизував наскрізь, гуляючи по порожній залі очікування провінційного вокзалу. Ірина щільніше закутала в хустку…
Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на гранату…
Таня була впевнена, що її Андрій ніколи їй не зрадить, адже на шляху до сімейного…