Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив про відставку

У четвер, 7 липня, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив про свою відставку. Рішення було ухвалено після масових відставок в уряді, що викликали скандал із Крісом Пінчером.

“Очевидно, що зараз воля парламентської Консервативної партії полягає в тому, що має бути новий лідер цієї партії і, відповідно, новий прем’єр-міністр”, – заявив Джонсон.

В той самий час він наголосив, що процес вибору нового лідера партії має розпочатися сьогодні. Джонсон виконуватиме обов’язки прем’єр-міністра “доти, доки не буде обрано нового лідера”.

“Процес вибору нового лідера має розпочатися зараз. Графік буде оголошено наступного тижня. І сьогодні я призначив Кабінет, який працюватиме, як і я, доки на місце не прийде новий лідер”, – заявив Джонсон на початку промови, додавши, що “у політиці немає незамінних”.

Крім цього, Джонсон запевнив, що країна продовжуватиме підтримувати Україну у війні проти російських окупантів.

З чого все почалося

Минулого тижня заступник головного організатора правлячої Консервативної партії в Палаті громад Кріс Пінчер влаштував п’яний бешкет в елітному лондонському клубі для консерваторів “Карлтон” на Пікаділлі.

Мало того, його звинуватили у сексуальних домаганнях до двох чоловіків. Пізніше з’ясувалося, що це не вперше. Подібний випадок був кілька років тому та проти Пінчера проводилося службове розслідування.

Проте Джонсон проігнорував цей факт та призначив Пінчера на посаду в лютому 2022 року.

Після скандалу в “Карлтоні” Кріс Пінчер подав у відставку. Однак це не зупинило хвилю відставок. З посади пішли 54 міністри уряду Британії.

Хвиля відставок почалася після того, як увечері 5 липня свої посади залишили міністр охорони здоров’я Саджід Джавід та міністр фінансів Ріші Сунак. Вони розкритикували Бориса Джонсона за те, що він заявив, що нібито не знав про звинувачення 2019 року проти члена парламенту Кріса Пінчера.

У середу не лише опозиція, а й власні депутати виступили проти Джонсона в парламенті й запустили процедуру вотуму недовіри.

You cannot copy content of this page