Проклятий син Ваня

Ця історія з життя мого чоловіка. Його звуть Ваня. У дитинстві він був надто хворобливим хлопчиком. Практично жодного дня не було, щоб він не хворів. А якщо хвороби не приходили, то з ним відбувалися інші неприємні ситуації: він то ногу зламає, то вивих отримає або струс мозку.

Виховувала його бабуся. Про батька Ваня нічого не знав. А бабуся говорила, що не знала навіть його імені. А мати, зі слів бабусі, померла відразу після пологів. Ваня часто просив показати йому фотографії мами, але бабуся говорила, що її фотографій у неї немає.

Бабуся перебралася з онуком з селища в місто, щоб бути ближче до лікарні. Одного разу Ваня підхопив запалення легенів. У нього почалося ускладнення. Ваня потрапив до лікарні. Бабуся ні на хвилину не кидала онука. Ваня пам’ятає як часто у бабусі були почервонілі очі, особливо після того як вона поговорить з лікарем.

Лікарі та медсестри теж посміхалися Вані, але в їх очах був сум. Ваня вночі відкрив очі. На стільці, як і зазвичай сидячи спала бабуся. А поруч з ліжком на колінах сиділа дівчина. Коли Ваня побачив її, дівчина посміхнулася. – Іванко, як ти? – запитала вона. – Хворію. – Часто хворієш? – Весь час.

Після цих слів обличчя дівчини стало сумним.

– Прости мене, синочку. Це моя провина. Але я все виправила. Тепер у тебе все буде добре. Іванко, обов’язково запам’ятай, що я тобі зараз скажу: коли у тебе народиться дочка, назви її ім’ям твоєї бабусі. А тепер спи.

Ваня мимоволі заплющив очі і тут же заснув. Він прокинувся тільки вранці. У його палаті була усміхнена бабуся і лікар.

– Я не розумію, як він так швидко ні з того, ні з сього пішов на поправку – сказав лікар бабусі. Через пару днів Ваню виписали. Більше він не хворів.

Ваня розповів бабусі про прихід якоїсь тітки. Бабуся розплакалася, але нічого не сказала. А Ваня не став про це їй нагадувати, щоб не засмучувати.

Бабуся віддала Ваню до футбольної секції. У нього почалося нормальне життя. Коли Вані виповнилося чотирнадцять років, бабуся вирішила розповісти йому секрет.

Вона покликала онука до себе в кімнату. Бабуся дістала з шафи невелику залізну коробочку і віддала її Вані. Він відкрив коробку. Там лежали старі фотографії.

Побачивши дівчину на знімку, Ваня підстрибнув на місці:

– Це вона! Вона приходила тоді до мене в лікарню і сказала, що у мене все буде добре. Це моя мама?

– Так. Вона була дуже хорошою дівчинкою, поки не закінчила школу. Потім її немов підмінили. Вона стала злою, агресивною, щотижня гуляла з новим мужиком. Потім завагітніла тобою. Вона весь час твердила, що ти їй життя зламав. Коли тебе народжувала, то кричала, що ненавидить тебе, проклинала.

Народився ти слабеньким. Спасибі лікарям – виходили. А мати через пару днів померла. Лікарі сказали, що серце … Напевно, вона після смерті пошкодувала про те, що зробила. Пройшли роки. Ваня одружився, у нього народилася дочка, яку він назвав ім’ям своєї бабусі.

Related Post

Я згадав, як її називала вчителька, кажучи, що таких диких дівчаток ще не бачилаЯ згадав, як її називала вчителька, кажучи, що таких диких дівчаток ще не бачила

З цієї бестії вийшла скромняжка і тихоня. Ну майже… Кажуть, що люди не змінюються. Це не так. Змінюються! Та ще так кардинально, що ти не можеш впізнати в новіц людині

У мене давно не було відносин, і мені комфортно однією – це нормально?У мене давно не було відносин, і мені комфортно однією – це нормально?

Мені 36, 11 років тому розлучилася, вже чотири роки не було відносин з чоловіками – тільки флірт, не більше. Спочатку хотілося, але з часом зрозуміла, що мені взагалі не потрібні

Після двох років стосунків, Руслан просто пішов і не сказав причиниПісля двох років стосунків, Руслан просто пішов і не сказав причини

Я зовсім заплуталась. Мені дуже потрібна  ваша порада. Або хоча б підтримка. Загалом, розповідаю свою історію. Я вже кілька разів хотіла описати свою ситуацію. Але завжди сумнівалася, чи зрозуміють мене.

facebook