Несподівано для себе та для всіх родичів Марія отримала спадщину. Вона була єдиною дитиною батька, який розлучився з її матір’ю і пішов із сім’ї, коли їй було тринадцять.
Батько поїхав далеко на північ, надсилав аліменти, а потім зник. Загубились усі його координати.
Марія встигла вийти заміж, дві доньки виросли та завели сім’ї, але батько так і не з’явився. Марія вже не згадувала про нього майже ніколи, тільки в день народження було сумно.
Раніше, до розлучення батьків, це було веселе свято, яке влаштовував для неї батько. Все в минулому, їй уже п’ятдесят, а де тато – невідомо. Він ніколи не приїжджав у місто, де жив, – там у нього нікого не було і немає.
Спадщина Марії була на Далекому Сході. Як жив її батько, що робити зі спадщиною? Марія розгубилася.
Якщо він залишив їй, і її знайшли, то треба вступати. Її більше цікавило життя батька. Вона взяла відпустку та поїхала.
Мати відмовляла їхати. Не бачила стільки років батька, навіщо в його речах ритися. Доньці радили просто вступити у спадок і продати нерухомість там дистанційно. Вони не зовсім у цьому розбиралися, але обіцяли дізнатися.
– А раптом у нього там борги, даремно з’їздиш, – казали дочки.
– А раптом тебе по дорозі пограбують, обдурять шахраї, чи й того гірше, – голосила мати.
Марія вирішила їхати, розмови її не зупинили. Гроші на подорож у неї були.
У батька виявилася велика квартира, машина, гараж і рахунок у банку. Боргів не було. Марія оглянула квартиру. Звичайні кімнати, скромна квартира неодруженого, – меблі гарні, нічого зайвого.
Жодної присутності жінки. Єдина зубна щітка, чоловічий шампунь. Квартиру через агенцію виставила на продаж, гараж та машину теж. Машина пішла одразу разом із гаражем. Можна повертатись додому.
Марія їхала назад і думала, що робити з грошима. У її квартирі потрібний косметичний ремонт. Чоловік, йдучи, постарався, – зіпсував шпалери в кімнаті, розрізав натяжну стелю.
Зіпсував унітаз, зламав кран. Добре, що не затопили сусідів. У пилососі обрізав шнур, зіпсував кілька розеток.
Довелося Марії викликати електрика та сантехніка. Чоловіки посміялися та все зробили. Стеля та шпалери чекали. Ось і настане їхня черга. Вона впоралася б і сама, просто ще не встигла.
Чоловік пішов два місяці тому. Психанув, – Марія відмовилася платити кредит за його машину, а сам він не впорався.
Машину забрали. Марія одразу подала на розлучення. Квартира її, машина, якої вже немає – чоловіка, дорослі діти. Розлучили та розділили.
***
– Мамо, ми до тебе з розмовою.
Доньки приїхали практично одразу, коли вона переступила поріг своєї квартири.
– З розмовою, значить, поговоримо. На яку тему говоритимемо?
– Як з’їздила?
– Нормально, все зробила.
– Ну?
– Що?
– Розповідай. Великий спадок? Дорога квартира? Продала?
– Продається, покупець уже є. Такі квартири там йдуть добре. Гроші на мій рахунок перерахують.
– Добре, швидко. Що з грошима робити збираєшся.
– Ще думаю. Ось ремонт треба робити, з’їздити кудись можна.
– А з нами ти збираєшся ділитися?
Марія напружилася. Про дочок вона думала. Так, вона збиралася дати їм по якійсь сумі, але…
– Роби ремонт, а решту поділимо на дві частини. Тобі крім цього ремонту нічого й не треба. Тобі ремонт, а нам – все інше.
– А вам навіщо? Квартири у вас є, іпотеки залишилося небагато, зарплати хороші.
– Знайдемо куди. Нам ще батькові допомогти треба.
– Батькові допомогти з моїх грошей? Він зіпсував мені квартиру! А ви допомагати зібралися моїм коштом!
– Не твоїм! Наша частка у спадку має бути.
– Має і буде, але тільки, як мене не стане. Але це за умови, що я не витрачу всі гроші. А ваш батько, напевно, живе у вашої бабусі, своєї матері.
– Живе, але йому там погано. А машина? Це ж ти винна, що він її втратив. Могла й заплатити.
– Ні, дівчата мої. Тут справа не тільки в машині, тут справа в іншому. Ви до сьогоднішнього дня не були такими, але сьогодні ви стали. як ваш батько. Він лише вимагав завжди!
– Ось і ви зараз вимагаєте. Не просите, а саме вимагаєте! Я завжди намагалася підлаштуватися під усіх, а зараз не буду! Грошей я хотіла вам дати, але зараз передумала. Краще віддати дитячому будинку, ніж вам!
– Мамо, ти не так все зрозуміла!
– Я все зрозуміла правильно. Ідіть!
***
За місяць Марія отримала гроші з продажу квартири. Все було зроблено. Мільйони лежали, але було сумно. Дочки показали своє обличчя, чоловік ще раніше свою натуру виставив.
Мати? А мати нічого не просила. Запитала, як справи пройшли, і зраділа, що все добре скінчилося. Вона турбувалася за дочку, і добре, що та повернулася жива та здорова.
Дочка в неї одна залишилася. Другий чоловік та син від нього пішли із життя давно, разом в одній машині. Претендувати на спадщину колишнього чоловіка вона не збиралася.
Для чого їй? Їй і пенсії вистачає та й Марія допомагає. Напевно, вона шкодує, що розлучилася з батьком Марії, але все було дуже давно. Хто винен? Обидва? Ніхто вже не впізнає.
Марія зробила ремонт у себе, у матері змінила шпалери. А потім узяла дві путівки в будинок відпочинку. Мати ніколи нікуди не їздила.
Дочки не зрозуміли її марнотратства. Жаль їм було свого майбутнього спадку, а по суті – чужих грошей. Та що вже вдієш, – як постелилися…
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки!
