fbpx

Розлучилася три року тому. Залишилася одна з сином. Особисте життя влаштувати не виходить, нікому не потрібна чужа дитина, чоловіки, які були постійно намагалися рахувати мої гроші, хоча в них нічого не просила…

Чому у мене не виходить влаштувати особисте життя після розлучення?

Мені 30 років, в розлученні, є дитина чотирьох років. Розлучилися 3 роки тому – чоловік не працював і не працює, часто п’є, хоча, в цілому, і сина любить, і може, коли тверезий, з ним посидіти, погуляти, пограти, сходити в лікарню і т.д.

Жила з мамою і сином, зараз зняла житло, з’їхала з дитиною (з мамою дуже складні відносини, важка людина, тому батько і пішов від неї, не засуджую його).

За 3 роки кілька разів намагалася влаштувати особисте життя, але нічого доброго з цього не вийшло. Всім або не потрібна чужа дитина, або чоловіки самі як діти, прилаштовуються на дурняк, ще й мої гроші рахують.

Виглядаю непогано, багато людей це помічають, працюю, нормально заробляю. Сина дуже люблю, все для нього роблю. Але в душі порожнеча. Темрява і морок безпросвітний просто. Люблю давнього друга, але він відносин не хоче, хоча і сам небайдужий до мене. Здається, виходу немає.

Виросте син, я йому стану не потрібна і залишуся на самоті з десятьма котами, напевно. В цілому, ніби все нормально, якщо дивитися на життя об’єктивно: робота, будинок, син, спілкування з людьми.

Але я втомилася. Втомилася одна тягнути все на собі. Хочеться просто тепла, ласки, уваги, не просто коханця, а саме душевного тепла, підтримки. І розумію, що все одно нічого не буде. Бачу, що і розлучені жінки заміж виходять, і живуть непогано. Але мені не щастить, та й завжди не щастило. Напевно, в мені причина, але не можу її знайти.

Що не так роблю? Начебто, не гірше за інших живу і веду себе, а в особистому житті морок суцільний. Дуже втомилася. Як з цього замкнутого кола вирватися, не знаю. Та й розумію, що не дівчинка молода вже, роки минають, кому я потрібна? Незавидна партія, напевно. Просто не знаю, кому ще виговоритися, тому пишу свою сповідь тут.

Related Post

Я чесно ходив до Люди в лікарню, підбадьорював, посміхався, а сам, в душі, немов з глузду з’їхав. Весь час думаю, як я з нею, з хворою жити буду. А раптом такі напади будуть частими, а раптом, вона не зможе народити дітей, а раптом, взагалі помре, а я залишуся з дітьми або просто вдівцем. Така перспектива здалася мені страшніше самотностіЯ чесно ходив до Люди в лікарню, підбадьорював, посміхався, а сам, в душі, немов з глузду з’їхав. Весь час думаю, як я з нею, з хворою жити буду. А раптом такі напади будуть частими, а раптом, вона не зможе народити дітей, а раптом, взагалі помре, а я залишуся з дітьми або просто вдівцем. Така перспектива здалася мені страшніше самотності

Мені вже 43 роки. Звуть Олексій. Моя сповідь буде про те, як я упустив своє щастя. З молодості я був досить сором’язливим, та ще й працював простим інженером. Після смерті

Батько залишив дуже хороший спадок: двокімнатну велику квартиру в 2 хвилинах від метро, ​​заміський будинок в хорошому стані – років 20 назад всією сім’єю будували і витратили пристойну суму грошей. І ось після кількох місяців з тих пір, як я вступила в спадок мій чоловік приніс дуже красиву обручку та зробив пропозиціюБатько залишив дуже хороший спадок: двокімнатну велику квартиру в 2 хвилинах від метро, ​​заміський будинок в хорошому стані – років 20 назад всією сім’єю будували і витратили пристойну суму грошей. І ось після кількох місяців з тих пір, як я вступила в спадок мій чоловік приніс дуже красиву обручку та зробив пропозицію

Після смерті батька хлопець запропонував розписатися. Збіг? Дуже хочеться виговоритися, бо не знаю що мені робити. Справа в тому, що я живу з чоловіком вже 5 років. Коли познайомилися –

Я пошкодував, що пішов до коханки, яка постійно в інстаграмі…Я пошкодував, що пішов до коханки, яка постійно в інстаграмі…

Я сам подав на розлучення. Сам прийняв рішення піти до коханки і сам все це несу зараз на плечах. Моя дружина навіть не здогадується, як мені погано. Такий характер у