– Шановна, це ви дзвонили в поліцію з приводу квартирного злодія? – Я, панове поліціянти! Проходьте, все зараз розповім! Вибачте, я не одягнена, тільки після ванни

– Шановна, це ви дзвонили в поліцію з приводу квартирного злодія?

– Я, панове поліціянти! Проходьте, все зараз розповім! Вибачте, я не одягнена, тільки після ванни.

– Не страшно, ми люди звичні. Розповідайте, що сталося. Отже, пів години тому до вас заліз квартирний злодій?

– Так, товаришу майор! Я приймала ванну. Лежу вся в нірвані, відмокаю і кайфую. А вуха – теж разом зі мною у ванні та в піні, тому я нічого не чула…

– І коли ви запідозрили недобре?

– Я взагалі нічого не підозрювала, я ж у нірвані була! Лежу собі у ванні та живіт чешу. Напевно, злодій подумав, що вдома нікого немає, і відчинив вхідні двері. А Едік вийшов його зустрічати.

– Ясно. Едік – це син? Чи чоловік?

– Едік просто мій друг. Він – пудель кімнатної конструкції. Едіку, вийди покажись дядькам! Бачите, який милий?

– Бачимо. Чудовий Едік. Значить, він вийшов і побачив у передпокої незнайому людину?

– Так, але Едік у мене зовсім не агресивний. Кожного, хто входить, він зустрічає як гостя дорогого. Проте злодій виявився безсердечним грубіяном. Я так розумію, він відштовхнув мого Едіка з дороги ногою!

– І що було далі?

– Моя душечка Едік образився і покликав на допомогу Степана.

– Ясно. А Степан – це хто?

– Степан – теж собака. Він також миролюбний, як янгол після дембеля. Степане, покажись!

– Ага. Степан виглядає солідніше Едіка. Такий і злякати може.

– Це тільки здається, насправді Степан мухи не образить. Крадіям абсолютно нічого не загрожувало, повірте! Але, мабуть, шахрай зробив різкий рух, тому що Едік і Степан занепокоїлися і покликали Віту.

– А Віта – це у нас хто? Ротвейлер?

– Ну, що ви? Віта – це звичайна кицька, сама ніжність. Щоправда, Віта дуже не любить, коли хтось ображає Едіка та Степана.

– Значить, злодія вийшли зустрічати вже троє – Едік, Степан та Віта?

– Так і було. Вирішивши, що друзям загрожує небезпека, Віта повисла у злодія на грудях, Степан ввічливо взяв його зубами за руку, а Едік надзюрив йому на черевики, щоб відвернути увагу.

– І ви нічого не чули?

– Нічого! Я ж лежала у ванні разом із вухами, а вушка були в піні.

– І все це шоу відбувалося без вас?

– Так, мені здається, злодій почав нервувати і робити необережні рухи, бо з кімнати на шум вийшов Дорік.

– Дорік?

– Повне ім’я – Дормідонт. Але Дорік поводився смирно, він дуже грайливий. Просто потерся об ноги шахрая – і все.

– Дормідонт – собака чи кішка?

– Ні те, ні інше. Дорік – це дикобраз. Милий, правда?

– Ще який! Значить, він потерся об ноги шахрая?

– Так! Тоді шахрай почав лаятись на чому світ стоїть. А наша Люся зовсім не виносить лайки. Вона злетіла з шафи та сіла на голову.

– Тепер на сцені з’явилася Люся. То що за звір?

– Люся не звір, вона птах. Звичайна сова. Вона не робила поганого. Тільки сіла злодію на голову і почала вити там гніздо. А потім сталася несподівана радість!

– Яка радість?

– Розумієте, я була впевнена, що Люся останніми днями мучиться запором. Але коли вона сіла на маківку шахрая, з’ясувалося, що ніяких запорів у неї близько немає. У неї все вийшло. І злодій те саме підтвердить!

– Бідолашний злодій! Ми дуже раді за вашу Люсю та її травлення. Що було далі?

– Безсовісний злодій став зганяти Люсю зі своєї голови! І ось тут із кімнати вийшла Стефа. Стефа не любить, коли хтось кривдить Люсю.

– Ого! У хід пішла важка артилерія! З вашим домашнім зоопарком навіть ми зв’язуватися не стали б.

– Мабуть, злодій теж вирішив не зв’язуватись зі Стефою і став відступати до виходу. І наступив на Антона…

– Ще один персонаж у вашому цирку… хто Антон?

– Звичайний пітон, не найбільший. Цілими днями спить під вішалкою і нікого не чіпає. Але коли на нього наступають, він засмучується.

– Значить, Антоша засмутився і теж накинувся на злодія?

– Тоша зовсім його не чіпав, тільки вліз йому на шию і кілька разів хльоснув хвостом по морді! Злодій почав кричати, обзиватись і струшувати з себе пітона, Віту, Люсю та Степана. І тут з’явився Леонтій…

– Боже, я вже переживаю за злодія! Леонтій – це носоріг? Чи леопард?

– Леонтій крутіший за носорога! Це особистість! Сталевий характер! Він терпіти не може, коли хтось ображає Тошу, Люсю чи Стефу. І він зробив свій внесок у боротьбу зі злодієм.

– На місці злодіїв я обходив би вашу квартиру десятою дорогою! Але хто такий Леонтій?

– Так він звичайний скунс. Але дуже сильна особистість.

– Так-а-а авжеж…

– Леонтій задрав хвіст і видав злодієві все, що про нього думає! Загалом, коли я вийшла з ванни, вся в нірвані, в коридорі коївся страшний бардак, а злодій був ледь живий і повністю деморалізований.

– Хто б сумнівався! І де тепер злодій, шановна? Сподіваюся, що ви його не з’їли всім кагалом?

– Хто його їстиме, такого смердючого? Лежить ваш злодюжка, у моїй ванні відмокає. Забирайте тільки обережно, без різких рухів. Тому що його там охороняють Тоша, Стефа та Леонтій. А Леонтій – це сильна особистість!

Ставте вподобайки цій веселій каламбурній розповіді, залишайте смайлики та коментарі!