Мій шлюб не можна назвати ідеальним, але нам було дуже добре разом. Ми лаялися, мирилися, знову лаялися, але завжди знаходили потрібні слова одне одному. Я працювала на заводі, але вирішила змінити своє життя. Сини вже дорослі, навчаються у інститутах, то ж маю право на зміни в своєму житті. Тоді я ще не знала, як сильно це позначиться на моїй родині.
Але чесно кажучи, навіть якби знала, то не відмовилася б від своєї мрії! У 40 років я захотіла кинути все і стати щасливою, досягти своєї мрії. Чоловік підтримав мене і сказав, що навіть за найгіршого результату його зарплатні з лишком вистачить на всіх.
Я звільнилася, відпрацювавши два тижні, передчуваючи солодкі зміни у своєму житті. Все почалося погано. Знаю, багато хто чекав щасливої казки про швидке кар’єрне зростання, але зі мною все трапилося зовсім інакше.
У дитинстві я навчалася у художній школі, потім п’ять років на факультеті архітектури та дизайну. Я мріяла стати художником, та продавати свої картини, але доля розподілилася інакше. З кожним днем я все більше відчувала себе не на своєму місці.
Мені хотілося вирватися з хибного кола і спробувати себе в мистецтві. Мене манили полотна та масляні фарби, палітри та пензлі. Всю отриману зарплатню я спустила у художній крамниці, з рук купила старий комплект мастихінів, та мольберт, який ледве довезла своєю машиною.
Нерозбірна махіна виглядала дуже переконливо. Я обладнала лоджію в міні майстерню і малювала там годинами. Чоловік милувався моїми картинами, тішився, що в мене все виходить. Але все це ніякого доходу не приносило.
Якось до нас приїхав син і запропонував зробити сайт, а потім передумав і знайшов готовий майданчик. Я швидко освоїлася, почала розміщувати свої картини за велику ціною. Я так багато витрачала на них сил та часу, що не хотіла продавати за копійки!
Я могла до краплі скопіювати навіть роботи Айвазовського, то ж маю право виставляти будь-яку ціну! Навички швидко повернулися, і я малювала у своє задоволення. Чоловік відчував певну гордість з того приводу, що він єдиний забезпечує родину. Я не звертала на це уваги, хоча варто було б.
Я була вдячна йому, що він підтримав і повірив у мене. Якось уранці я прокинулася і побачила, що надійшло замовлення на мою картину. Мою першу картину купили! Я того ж дня помчала на Нову пошту, та відправила мій шедевр до покупця.
Наступного дня продалася ще одна, потім настало затишшя, а потім жінка купила триптих із соняшниками. Я була така щаслива! Мій дохід зростав. Звичайно, так було не щомісяця і заробіток коливався, але менш як 30 тис.грн не виходило. Я була дуже рада, що змогла реалізуватися.
А ось мій чоловік моїм доходам не зрадів. Я стала помічати, що він занадто часто став злитися через дрібниці, дратуватися, ображатися на мене. Але в результаті з’ясувалося, що він злий на мене за те, що навіть мій найменший дохід від картин вдвічі перевищує його зарплатню.
Я просто була шокована! Ми ж родина, це ж загальний бюджет! Мій чоловік ще два місяці терпів, а потім сказав, щоб я перестала продавати свої картини, і він сам нас забезпечуватиме. Я навіть запропонувала йому інший варіант, просто відкладати ці гроші на рахунок дітей, щоб їм жилося легше.
Але він узагалі пішов на відмову й заявив, що дітей здатний прогодувати. Я була збентежена і не могла зрозуміти свого чоловіка. Чим далі заходила наша розмова, тим злішим він ставав.
А одного разу він стукнув кулаком по столу, як у дешевій мелодрамі й сказав, якщо я не припиняю все це, він піде. Я промовчала, тож він і пішов! Я вперше стала по-справжньому щасливою, самореалізувалась, почала заробляти на своїй творчості, а він пропонує усе кинути?
Та як він взагалі сміє пропонувати подібне із власного егоїзму?! Не повірите, але він зі мною розлучився. Я так і залишилася жити сама, переобладнала всю вітальню під майстерню і тепер насолоджуюся життям, творчістю, та своїми синами, які у всьому мене підтримують.
Мій дохід значно зріс, то ж половину я залишаю собі, решту поділяю між рахунками дітей. Краще я допоможу дітям фінансово, ніж терпітиму примхи чоловіка. Ви зі мною згодні?
