Наша ситуація не рідкість. Мати мого чоловіка люто зненавиділа мене ще зі знайомства. Я була для неї недостатньо красивою та освіченою. Але Вітя був непохитний і дуже мене любив. Ми потай одружилися, а через півтора року у нас з’явилася донька Ксюша.
Свекруха якийсь час була в захваті від онуки, але мене, як і раніше, не приймала, буквально при кожній зустрічі в її очах я була поганою дружиною і матір’ю. У нас з чоловіком видалася нагода відвідати театр, то ж ми домовилися зі свекрухою, що на цей час вона догляне онуку.
Але, коли ми прийшли з театру і заїхали до свекрухи, щоб забрати Ксюшу, вона зустріла нас дуже агресивно. Кричала на весь під’їзд, що я огидна мати, раз залишила дитину, та поїхала до театру.Ми не зрозуміли причину такої поведінки. Мені здається, що її бісить той факт, що я працююча мама.
Ксюші три роки, вона ходить у садок, а я спокійно працюю і приношу гроші в родину, але свекруха впевнена, що я цілодобово повинна сидіти вдома, готувати, мити, прасувати, а ще краще, знову йти в декрет.
Віктор утомився від цих сварок. Одного разу він купив великий букет ромашок, та тістечка, які обожнює його мати, й поїхав до неї на серйозну розмову. Повернувся він тільки ввечері, й був похмуріший за хмару. Його мама влаштувала грандіозний скандал спочатку йому, потім зателефонувала мені, й продовжила кричати.
Серед усього цього вереску я й слова розібрати не могла. Я запропонувала чоловіку переїхати якомога далі від мами, щоб всі ці скандали так сильно не впливало на нього. Віктор майже погодився, хоча я розумію, що йому це рішення прийняти складно, все ж вона його мати.
Виявилось, що свекруха поставила йому ультиматум. Якщо він не розлучиться зі мною, то вона просто відмовиться від нього. Я була шокована, бо вона ще запропонувала йому забрати у мене Оксану і віддати їй на виховання… І це каже рідна мати мого чоловіка! Як таке могло прийти їй в голову? Здається, це привід звернутися до психіатра!
Якщо чесно, я дуже боялася, що мій чоловік стане на бік матері. І все це справді могло закінчитися розлученням. Віктор запевнив мене, що навіть подібної думки не допускав, і ніколи нас з дочкою не покине. Він подзвонив матері й сказав про своє рішення, але та кинула слухавку.
Через місяць ми переїхали до Києва, де Віктор швидко почав зростати у професійному плані, і ми стали на ноги за перші місяці. Я чекала на другу дитину і пішла в декрет, а Ксюшу ми віддали до приватного дитячого садка.
Навіть після появи другої дитини його мати жодного разу не зателефонувала, та не привітала нас. Їй начхати на онуків. Все, що їй потрібно – довести свою правоту. Ми раді, що переїхали, й тепер можемо уникнути раптових приїздів свекрухи.
Нам не доведеться слухати її істерики та інші нісенітниці, які вона любила влаштовувати.
Скільки води вже витекло, я сама намагалася помиритися з нею, але жінка все одно ненавидить мене. Не розумію таких, як вона. Ми з чоловіком кохаємо одне одного, навіщо все псувати?
Що мене найбільше бентежить, це те, що родині меншого свого сина вона активно допомагає, та має з ними дружні стосунки, а з нами навіть спілкуватися не хоче. Віктор і сам каже, що не розуміє її реакції, але зараз уже нічого не можна змінити.
Молодшому скоро виповниться три роки, а він жодного разу не бачив свою бабусю. Я, звичайно, ще намагатимусь помиритися, але не впевнена, що результат буде позитивним. Коли мій син виросте – я підтримаю будь-який його вибір.
Ніхто не має права диктувати свої умови в іншій родині! Син росте на моїх очах, і мені боляче думати, що він буде страждати так, як страждає весь цей час Вітя, вислуховуючи істерики своєї матері. Зараз Віктор ставиться до цього набагато спокійніше. Мені здається, що він просто примирився із ситуацією! А час все розставить на свої місця!
