Ось уже четвертий рік я живу зі свекрухою. Ми з моїм хлопцем в неофіційному шлюбі. Коли я до нього переїхала, мені було дев’ятнадцять років. Я була закохана. Проблема в тому, що у нього був кредит, і нам довелося жити з його батьками.
Не було можливості зняти житло. Його мати перші півроку була ласкава зі мною, але потім відносини змінилися. Вона постійно плете інтриги, входить в кімнату без стуку, всім про мене розповідає гидоти, а в обличчя мені боїться щось сказати.
При цьому часто мене про щось просить, мені незручно відмовляти, доводиться навіть робити їй манікюр. Тримає мене на побігеньках, вказує, що мені з’їсти, що робити.
Спочатку я намагалася працювати над собою, підлаштовуватися, але все тільки погіршується. Кредит закритий, а вона зібралася брати новий на ім’я мого чоловіка. Ще три роки я так не витримаю. Невролог прописав мені ліки. Я божеволію. Мені є куди піти, тримає тільки любов. Порадьте, як мені бути?
Олена, 22 роки
Конфлікт «дорослі діти – дорослі батьки» – один з найскладніших, але часто таке зустрічається. Питання особистих кордонів тут стоїть найгостріше. Батьки ніяк не можуть змиритися з думкою, що діти виросли і у них своє життя. Звідси і вторгнення на територію дорослих дітей без стуку, нескінченні поради і повчання про те, як жити.
Позначити ці кордони досить складно. Особливо якщо ви проживаєте на одній території. І все ж зробити це доведеться, інакше постійна напруга зруйнує вас зсередини, і відносини c хлопцем теж зазнають краху.
Хоче ваша свекруха чи ні, але син виріс, створив свою сім’ю. Ваша молода сім’я знаходиться в стадії діади і складається з вас і вашого чоловіка. І у вас тепер формується свій життєвий досвід і свої способи вирішення проблем.
Свекруха вже віддала вам найдорожче, що у неї було, – свого сина. На час або назавжди – розсудить тільки життя. Але сепарація неминуча. І якщо вона ще не відбулася для вашого хлопця або вашої свекрухи, то це накладе свій відбиток на ваше життя.
Рано чи пізно дорослі діти розуміють, що вони окремі одиниці і їм треба вчитися тільки на власному досвіді. Якщо цього не відбувається, то старенькі батьки будуть змушені утримувати свою дитину до глибокої старості. Людина, що не одержала свої життєві уроки в належний для неї час, насилу розлучається з роллю безпорадності.
Важливо зрозуміти, де ваша територія, навчитися її охороняти, а інших змусити поважати це. Не треба ні з ким конфліктувати, влаштовувати розборки, але необхідно проговорити, що входити в кімнату двох дорослих людей непристойно. Один раз попередили, а далі повторюйте методично і спокійно, що цього робити не можна.
Ваша свекруха може обурюватися і говорити, що вона в своєму будинку і може ходити де хоче. Ви погоджуєтеся та говорите: «Звичайно! Це ваш дім! Але в цій кімнаті живемо ми, і ви можете бути недоречною ». Методично і спокійно. Якщо заходить, говорите: «Будь ласка, входячи в цю кімнату, стукайте». І так кожен раз. Довго? Так. Нудно? Так. Зате без конфліктів і зайвих слів.
Що б вона не відповідала, не залучайтеся в конфлікт. Повторюйте одну фразу. Твердо і з посмішкою. Через якийсь час вона стане стукати у двері. При такій системи кордонів підходить установка «так, але …». Ви одночасно і погоджуєтеся, і відділяєте свою територію. «Я із задоволенням зроблю вам манікюр, але …», «Я звичайно ж з радістю вам допоможу, але …»
Чи буде це викликати незадоволення? Звичайно ж буде. Адже так зручно мати «кишенькову манікюрницю». І якщо вона – тобто ви – початку «брикати», треба спочатку повернути все на свої місця. А для цього гарні всі способи: і скандал, і шантаж, і маніпуляції. Треба бути до цього готовою.
Розмовляйте з чоловіком, дізнайтеся, як він себе почуває в цій ситуації. Позначте часові рамки. Дорослий чоловік вибирає свою сім’ю, при цьому не відмовляється від допомоги батькам. У всьому потрібна розумність.
