Свекруха у мене дуже дивна. Спочатку назвала нас із чоловіком страшненькими, які наплодять таких самих страшненьких, потім почала вимагати пускати її до дітей, а тепер кричить, що я чоловіку зрадила, бо діти дуже симпатичні вийшли.
Чоловік довго не хотів знайомити мене з мамою, та і я сама не рвалася, але перед весіллям, коли вже документи були подані до РАГСу, інших варіантів не було.
Прийшли ми до свекрухи з квітами, тортом, як годиться, а вона сидить обличчя скривила. Я подумала, що це я їй не до двору припала, але свекруха вразила своїм висловом.
– Сам не красень і дружину собі страшненьку знайшов. Ви хоч подумали, які у вас будуть діти? – казала вона синові, поки я сиділа з відвислою щелепою.
Я, звичайно, не фотомодель, але свою зовнішність вважаю досить миловидною. Чоловік також цілком симпатичний. Страшненькими нас назвати не можна.
Та й сама свекруха, щиро кажучи, не красуня, що не можна очей відвести. Звичайна жінка, що вміє непогано фарбуватися, на свій вік цілком нормально виглядає.
Але себе вона вважала красунею, а нас із чоловіком страшненькими. Ще й про онуків потурбувалася, за таких батьків буде взагалі якесь жабеня.
Не дивно, що свекрухи на нашому весіллі не було. Я з нею взагалі не спілкувалася, чоловік до неї точно не їздив, може, зідзвонювався, але я не в курсі.
В нас зʼявилася перша дитина, через рік друга, і мені було зовсім не до свекрухи. Про її існування я й думати забула, бо бачила лише раз у житті й не захотіла запам’ятовувати ту зустріч.
Свекруха зʼявилася сама, причому зі скандалом, що її ніхто не повідомив про появу онуків, а вона бабуся, тому має право з ними бачитися.
Чоловік її у квартиру не пустив, заявивши, що таким тоном із ним розмовляти не треба, і відправив маму думати над своєю поведінкою.
– Хоч би просила вибачення для початку, а то одразу з наїздів! – довго ще потім обурювався чоловік.
Перепрошувати свекруха і не подумала, проте підловила нас біля під’їзду перед прогулянкою. Влаштовувати бійку при дітях ніхто не став, тому вона подивилася на онуків і гордо пішла.
Я не зрозуміла, чого вона приходила. Чекала, що у нас зʼявиться не дитина, а тварина? Але потім якийсь час від свекрухи не було ні слуху ні духу, доки чоловік не прийшов додому в стані обурення.
Причина була у свекрусі. Вона чоловіка зустріла, щоб трагічним голосом розповісти, що я його точно зрадила. Чоловік від такої новини випав у осад, але вирішив дослухати аргументи мами.
А аргумент простий – не могли у нас із чоловіком народитися гарні діти. Отже, була зрада. Я знайшла собі якогось красеня, він мене “обробив”, а я чоловікові набрехала, що від нього. Зрадила я чоловіку, мабуть, щонайменше двічі, у нас же дві дитини.
З такою фантазією свекрусі треба знімати серіали, там була б така інтрига, такий сюжет, що всі б захопилися.
Тепер свекруха дістає чоловіка з різних номерів, щоби він обов’язково провів тест на батьківство. Її телефон він одразу ж заблокував.
Дивуюся цій жінці. Чого спокійно не живеться? Але до онуків я її тепер точно не підпущу. Вона ж вважає, що я їх на боці нагуляла, отже, жодного стосунку вона до них не має. Нехай іде лісом.
