У мене з моєю рідною маскою відносини м’яко кажучи дуже погані. Але хочу сказати, що іноді, коли все ж мені доводиться вести до неї дитину, то вона не відмовляє.
Цього разу так і сталося. На роботі новий працівник не вийшов в цех, це могло бути з поганими наслідками, тому що моя бригада має норму, яку треба виконати, не хотілося мені підставляти людей, от тому в свій вихідний я поїхала на роботу на завод.
Сина по дорозі лишила мамі, звісно ж що попередивши як тільки дізналася про це.
Не варто розповідати що я тільки вислухала в свій бік. Але мама від такого щастя ніколи не відмовиться. Вона сама пенсіонерка, ніде не працює, та і вік вже не той.
А коли я відправляю їй сина, то заїжджаю тоді з продуктами до неї, привожу багато всякої їжі. Тому і не відмовляється. А ще, тому, що вона просто не втратить можливості розказати мені яка я непутяща.
Так чи інакше треба, що вже зробиш. Єдине чим я була невдоволена, це тим, що від маси сир вічно вертається додому якийсь нервовий.
Я списувала все на її важкий характер, адже ж не стане рідна бабуся дитину ображати. Малому вже 5 років. Нормальний вік, тимпаче що сучасні діти як не в телефонах то в планшетах.
Але по поверненню я звернула увагу на те що син дійсно дуже нервовий. А коли ми поїхали додому він видав мені що я погана, бо мене робота цікавить більше ніж власна дитина, в 5 років мене дитина кар’єристкою назвала. Як думаєте могла мати його налаштувати проти мене?
