Та знаю, мамо, знаю, я хотів сказати але соромився ,ти права

Після того як ми з Михайлом одружилися все пішло шкереберть. Я влаштувалася на нову роботу, там звісно і платять більше і посада більш солідна, але ця робота займає майже весь мій час, і приходжу додому я така втомлена, що ледь волосу ноги.

Зате в мене є стимул пошвидше виплатити іпотеку і купити квартиру. Разом з тим я звісно ж стала менше приділяти уваги чоловіку і собі. Тепер просто морально відпочити чи полежати на дивані для мене за щастя, а ще велика рідкість.

Через це я часто зриваюся на рідних і дуже запустила домашнє господарство. Не те щоб в мене в будинку безлад, але час від часу доводиться робити генеральне прибирання, чистити та мити все на вихідних, бо в будні дні на це просто фізично не вистачає сил і часу.

Перший час мій чоловік шкодував мене, допомагав завзято, нічого просити не треба було, сам знав, а тепер вже я не допросишся. Працюємо на рівні, зарплату теж однакову отримаємо, але головне то не це.

Нещодавно свекруха занадилася ходити до нас прибирати, їсти готувати. Я наприклад не проти, у всякому разі була не проти з самого початку. Адже вона мене сама підтримала з ідеєю піти на роботу, щоб я не сиділа вдома даремно, навіть сказала щоб я сама чоловікові це озвучила, нехай порадіє яка я молодець.

Ну добре, а тепер в один прекрасний день я приходжу додому, двері відкриті, заходжу і щ порогу чую розмову.

-Хай звільняється, вдома бруд розвела, гроші не дає, відкладає, от купить потім сама собі квартиру за них, будеш знати. І взагалі причали її на місці, нема чого вештатися по подругам і роботам, вдома борщі варити її проблема.

-Та знаю, мамо, знаю, я хотів сказати але соромився ,ти права. Я теж не розумію нащо вона на цю роботу пішла, ти ж знаєш я в тебе розумний, відмовляв її як міг.

Тут то я зайшла в квартиру в саму кімнату демонстративно взяла сумку, кинула туди кілька речей і пішла з дому. На прощання сказала чоловіку що це була ідея її мами, щоб я на роботу пішла, а свекрусі заявила, що її син їх не підтримує і вважає насправді інакше, просто боїться її деспотичного тону. Нехай тепер гризуть один одного, а я подумаю чи вертатися.