Liudmila

Олександра ніколи не думала, що день її весілля виявиться схожим на кошмар. З ранку, стоячи біля великого дзеркала в кутку зали, де її готувала подружка, вона не могла

Настя не розуміла, що відбувається з чоловіком останнім часом. Минув лише рік після їхнього весілля, а він кардинально змінився. Дбайливий, ніжний, щедрий чоловік перетворився на сухого економіста. Саме

– Ну, синку? – поцікавився батько, коли основні страви були з’їдені. Ліза впоралася лише з половиною своєї порції, але Артем її за це не засуджував – після візиту

Марина сиділа на підлозі поряд з Річі, повільно проводячи долонею по її потьмянілій, але все ще рідній шерсті. Десять років – ціле десятиліття ця собака зустрічала їх біля

Олена мила посуд після сніданку, коли зателефонувала свекруха Раїса. Піврічний Артем мирно спав у візку на балконі, і можна було спокійно поговорити. – Оленко, люба, у мене до

– Мамо, а чому дідусь увесь час мовчить? – прошепотіла семирічна Маша, з трохи помітною тривогою зиркаючи на дідуся у кріслі біля вікна. Він був ніби не тут,

Світлана Петрівна стояла в дверях кімнати, ледве прочинивши двері – щоб не побачив, але й не пропустити зворушливі моменти. Вона дивилася на сина тим самим поглядом, у якому

– Синку, мені треба виїхати на шість місяців у відрядження, так треба, заразом і більше зароблю грошей, а ти слухайся бабусю Віру, – говорила мати Тимкові. – Мамо,

– Тобі що, начхати, що дитина без батька на світ з’явиться? Вплинь на нього! Ти ж теж жінка! – обурювалася бабуся Валя. – Ми ж разом повинні триматися!

– Слухай, а може, відзначимо мій день народження у ресторані? – обережно спитала Марина, помішуючи чай у своєму улюбленому кухлі. – У ресторані? Ти зовсім, чи що? –