Liudmila

– Ну, рідненька, всього п’ятнадцять тисяч! Тобі ж нічого не варто дати їх моїй мамі! Ну в тебе ж премія, не скупися! – продовжував канючити чоловік. Яна закотила

– Надя, у нас радість! Мій брат відмовився від своєї частки у спадку. – Про яку частку ти говориш? Машина дісталася йому за заповітом, квартиру свою батько залишив

Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудого ластовиння на носі. Саме такою він побачив її вперше і ще тоді, бувши в шостому

Марк та Аліса були разом уже п’ять років. П’ять років, які для Аліси промчали, як одна щаслива мить. Вони познайомилися на виставці сучасного мистецтва, випадково зіткнувшись біля абстрактної

Вона лежала без руху, втупившись у стелю, і слухала, як втретє за вечір на тумбочці за ліжком задзвонив телефон чоловіка. Цей наполегливий, пронизливий дзвінок здавався їй зловісним провісником

Ірина відкрила банківську програму і дивилася в екран. Мінус п’ятнадцять тисяч на місяць. Знову. Вона взяла блокнот, почала рахувати. Марк увійшов до кімнати, побачив дружину за розрахунками. –

– Пробач, Сергію, але я… закохався у твою дружину. Він сказав це, дивлячись кудись убік. Здавалося, слова вириваються назовні проти його власної волі. Сергій завмер. На його обличчі

– Це ти – мати нікчемна! Ось у Грицька вдома чистота та порядок! А в нас – вічний бардак! Віра завмерла з тарілкою в руках. Слова чоловіка шкрябали

– Наталю, ви Людці сукню вже купили? – Запитав Василь дружину. – Купили. Ще того тижня, – відповіла вона. – І туфлі, і фату, і все інше купили?

Наталія Яківна чекала на пенсію, постійно виглядала у вікно, але Валентини так і не було. Сталося щось, а може, дату пенсії перенесли. Валя завжди була пунктуальною, молодою, –